Британці бачать в Росії ріст «апетитів до ударів поблизу території НАТО»

Британське міністерство оборони звертає увагу на російські бомбардування дунайських портів України на кордоні з Румунією і називає це ознакою зростання готовності Росії завдавати ударів біля країн НАТО. В повідомленні 4 серпня від імені британської військової розвідки підкреслено, що за минулі два тижні Росія здійснила кілька бомбардувальних рейдів виробленими в Ірані ударними безпілотними літальними апаратами (БПЛА) на українські порти на Дунаї – на крайньому південному заході України, щоб, як виглядає, посилити блокаду України, придушивши всі можливості міжнародного мореплавства. Румунський президент Клаус Йоганніс назвав російські бомбардування українських цивільних об’єктів воєнним злочином. «Ударні БПЛА вразили об’єкти на відстані майже 200 метрів від румунського кордону, що дає підстави вважати, що Росія розвинула свій апетит до ризику завдання ударів поблизу території НАТО», – сказано у дописі в мережі X (Twitter). Британське оборонне відомство припускає, що застосування для тих ударів саме БПЛА, а не крилатих ракет може означати міркування Москви, що такий вибір зброї зменшує загрозу розростання конфлікту. «Росія ймовірно вважає їх (БПЛА) достатньо точними і вони мають значно менші боєголовки ніж крилаті ракети», – вказано у повідомленні. Британське військове відомство в цьому випадку не вдається до ширших міркувань або висновків стосовно загрози наближення російських бойових дій до країн НАТО, які наголошують на готовності захищати «кожен сантиметр» території усіх країн – членів. Але впродовж понад року від початку лютневого вторгнення Росії в Україну фахівці й коментатори окремо спостерігають за тим, наскільки Москва готова ризикувати діями проти країн НАТО, які надають гуманітарну й військову допомогу українцям. Після російського вторгнення в Україну з весни 2022 року в Румунії розташовані військові підрозділи країн НАТО – Франції та Нідерландів. Румунія також названа серед держав, де планують навчати українських авіаторів для використання літаків – винищувачів F1-6 обіцяних Україні. Стурбованість сусідів Чотири країни, з якими Україна має кордон на заході: Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія входять до НАТО і Європейського Союзу, окрім Молдови, яка також підтримує Україну. У Польщі, яка за останні місяці неодноразово повідомляла про викриття шпигунів, які збирали інформацію про центри й шляхи постачання західної зброї в Україну. Окрему увагу Варшави зараз привертає становище в Білорусі – союзниці Росії, де віднедавна розташувалися підрозділи російської приватної військової компанії Вагнер. Президент Путін нещодавно наголошував, що Москва готова захищати Білорусь, яка дозволила використовувати свою територію для російського нападу на Україну, хоча білоруські війська офіційно не беруть участь у війні. Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький сказав 3 серпня: «Нам треба мати на увазі, що кількість провокацій зростатиме». «Група Вагнер надзвичайно небезпечна і її переміщають на східний фланг, щоб дестабілізувати його», – сказав Моравецький після зустрічі у Варшаві з Ґітанасом Науседою, президентом Литви, яка також межує з Білоруссю є членом НАТО та ЄС. Президент Науседа сказав, що в Білорусі зараз перебуває понад 4000 бійців Вагнер. «Нам треба не лише говорити про заходи на національному рівні, але й також, … що треба робити, якщо становище ускладниться ще більше, включно закриттям кордону з Білоруссю», – сказав литовський керівник.