Майбутня архітектура безпеки Європи має будуватися навколо розвідувально-ударного контуру, де швидкість ухвалення рішень важить значно більше за кількість важкого озброєння.
Про це у колонці для видання Kyivpost заявив колишній заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Ілля Павленко, аналізуючи шість фундаментальних уроків російсько-української війни.
За його словами, сьогодні Україна не просто захищає власні кордони, а тестує майбутню модель колективної безпеки. «І головний висновок цієї війни полягає в тому, що безпека майбутнього належить тим, хто бачить швидше, мислить глибше, діє точніше та адаптується сміливіше», – наголосив Павленко..
Він зазначив, що у сучасній війні розвідка перестала бути виключно допоміжною функцією та перетворилася на центральний елемент оборонної спроможності, адже без неї ефективна робота високоточної зброї чи протиповітряної оборони є неможливою. «Без розвідки оборона перетворюється на реакцію. А у сучасній війні той, хто лише реагує, завжди запізнюється і, як наслідок, програє», – підкреслив експерт.
За словами Павленка, повномасштабна агресія РФ продемонструвала, що сучасне протистояння – це насамперед війна адаптацій, у якій ворог постійно вчиться. Росія регулярно змінює тактику ударів, маршрути безпілотників і ракет, схеми обходу санкцій, а також підходи до вербування та використання проксі-структур. Як приклад такої адаптації генерал-майор наводить випадок під час обстрілу Запоріжжя, коли ворог запустив крилату ракету впритул до КАБів, через що розпізнати її вдалося лише за 30 секунд до підльоту до Дніпра.
«Тому наша відповідь не може бути статичною. Неможливо один раз створити «правильну» модель оборони і вважати її достатньою. Нова європейська безпека має будуватися як система постійного оновлення: дані – аналіз – рішення – дія – перевірка результату – нове рішення», – наголосив він.
Наступний важливий урок, як вважає Павленко, полягає в тому, що оборонні інновації мають бути не теоретичними чи лабораторними, а практичними і бойовими. Україна навчилася швидко тестувати рішення у сфері безпілотних систем, морських дронів, РЕБ, кібероперацій та штучного інтелекту, відкидаючи неефективне, зазначив він.
За словами експерта, показовим прикладом тут є так звані middle strikes – середньоглибинні удари по військові інфраструктурі противника на відстані понад сотню кілометрів від фронту.
Читайте також: Латвійська розвідка: Росія планує посилити «юридичну війну» проти західних країн
«Це ілюстрація того, як технологічний процес перетворюється на бойову ефективність: розвідка знаходить вразливість, виробництво швидко дає потрібний інструмент, підрозділи масштабують практику, а противник змушений розтягувати сили ППО і РЕБ, логістику та ресурси. Саме так виглядає сучасна оборонна інновація – короткий цикл між даними, рішенням і результатом», – наголосив генерал-майор.
У цьому контексті Павленко закликає європейські держави чесно оцінити власну спроможність: «Якщо процедура закупівлі триває роками, а цикл адаптації противника – тижнями, це вже не бюрократична проблема. Це безпекова вразливість. І противник нею обов’язково скористається».
Також він звернув увагу, що Кремль веде гібридну війну проти Європи, намагаючись підірвати політичну волю європейських країн, посіяти розкол та втому всередині суспільств ЄС. «Тому сучасний арсенал Європи має включати не лише ракети й дрони, а й стійкість суспільств, захист інформаційного простору, контррозвідувальну взаємодію, санкційний контроль, захист критичної інфраструктури та здатність швидко викривати російські операції впливу», – підкреслив він.
Читайте також: РФ планує витратити близько $1,1 трильйона на переозброєння до 2036 року – Буданов
Крім того, за словами експерта, новим небезпечним викликом стало вербування Росією громадян країн Африки, Латинської Америки та інших регіонів Глобального Півдня для участі у бойових діях через обіцянки грошей чи працевлаштування. Він зазначив, що ця проблема безпосередньо загрожує безпеці самого Євросоюзу: «Це виклик для ЄС, тому що ті самі мережі можуть працювати з вразливими мігрантськими спільнотами, використовувати соціальні платформи, фіктивне працевлаштування та коридори переміщення людей».
Також, за словами Павленка, інтеграція України до євроатлантичних безпекових структур є практичною необхідністю вже сьогодні, адже «Європа потребує українського досвіду так само, як Україна потребує європейських ресурсів, технологій і стратегічної глибини».
На завершення він підкреслив, що майбутнє стримування Росії має бути активним, а не декларативним. Воно передбачає спроможність завдавати ударів по воєнній машині противника не лише на фронті, а й по її логістиці, фінансах, технологічній базі та міжнародних мережах підтримки..
«Для ГУР ключовий висновок простий: у новій архітектурі безпеки розвідка має бути не «додатком» до оборонної політики, а її нервовою системою. Саме розвідка з’єднує політичне рішення з реальною картиною загроз. Саме розвідка дозволяє бачити не лише те, що противник уже зробив, а й те, що він готує. Саме розвідка перетворює технології на спроможність, а спроможність – на результат», – підсумував генерал-майор.
Як повідомлялося, за даними ГУР, Росія систематично використовує механізми ООН для розширення власної пропагандистської мережі в Африці.
Фото Укрінформу можна купити тут
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
більше новин
