Фінляндія вивчає можливість облаштування протитанкових перешкод на зразок українських, щоб посилити оборону кордону з РФ.
Як передає Укрінформ, про це заявив командувач Сухопутних військ Фінляндії генерал-лейтенант Пассі Вялімякі, повідомляє агенція Bloomberg.
РФ уже почала відновлювати свій військовий потенціал, навіть попри те, що її повномасштабне вторгнення в Україну триває вже п'ятий рік.
У цьому конфлікті українські війська використовували розгалужені оборонні лінії та протитанкові перешкоди, щоб уповільнити просування ворога, сказав Валімякі.
Маючи 1340-кілометровий кордон з РФ, що становить приблизно половину сухопутного кордону НАТО з цією країною, Фінляндія повинна визначити, як споруди, подібні до тих, що використовуються в Україні, поводитимуться в умовах суворої північної погоди.
«Умови у Фінляндії складніші, – зазначив Валімякі. – Якщо ми побудуємо укріплення та викопаємо протитанкові рови чи перешкоди такої ж глибини, як в Україні, скільки часу знадобиться, перш ніж наше довкілля перетворить їх на штучні ставки?»
Зусилля РФ щодо поповнення своїх арсеналів зброї починають показувати певні результати, зауважив він.
Читайте також: У Фінляндії з листопада запрацює нова система оповіщення про небезпеку
Фінляндія не має можливості запобігти такому переозброєнню. Швидше, мета полягає в тому, щоб стримати війська РФ, переконавши її військових, що атака зазнає невдачі, сказав він.
«Все, що ми зараз робимо, спрямоване на створення порогу, щоб Москва не пішла далі, незалежно від того, чи йдеться про альянс, чи про Фінляндію», – додав Валімякі.
Це частина заходів зі зміцнення східного флангу НАТО на тлі відновлення російського військового потенціалу.
Після початку повномасштабної війни РФ проти України Фінляндія посилила бойову готовність та протягом двох років провела навчальні збори для 60 тисяч резервістів. Країна також продовжує розвивати систему призову та територіального резерву. У разі війни фінські збройні сили можуть залучити близько 280 тисяч військових.
Нині Фінляндія проводить масштабну реформу сухопутних військ, яка триватиме до кінця 2030-х років. Вона охоплює модернізацію техніки, структури війська, бойової готовності та спроможності тривалий час вести бойові дії.
Генерал-лейтенант наголосив, що досвід війни в Україні також продемонстрував масштаб повітряної та ракетної загрози. За його словами, для захисту недостатньо лише збивати ракети та безпілотники — важливо мати можливість уражати пускові установки противника ще до запуску.
Як повідомляв Укрінформ, у березні десять країн Європи домовилися підготуватися до можливої транскордонної евакуації цивільного населення у разі кризи або збройного конфлікту.
Фото: Tommi Pesonen / Yle
