Розслідування воєнних злочинів та створення механізмів компенсації для України просуваються прискореними темпами, однак пряма конфіскація 300 млрд доларів заморожених російських активів залишається юридично найскладнішим викликом для західних союзників.
Про це під час виступу у Відні на симпозіумі «Війна та воєнні злочини», присвяченому Україні, заявив міжнародний експерт із права Андреас Зауермозер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Оцінюючи можливості Компенсаційного механізму для України в контексті російської агресії, Зауермозер підкреслив, що «з політичної та економічної точок зору спрямування заморожених російських активів на відбудову України здається абсолютно логічним і справедливим кроком».
Втім, як зауважив експерт, саме тут виникає правова колізія.
«Використання заморожених суверенних активів Росії безпосередньо вступає в конфлікт із принципом суверенного імунітету державної власності відповідно до міжнародного права».
За його словами, значно менше правових ризиків несе використання відсотків або надприбутків, згенерованих цими активами, адже вони не становлять прямої власності РФ. Водночас навіть такі кроки, як репараційний кредит ЄС, зустрічають спротив через побоювання окремих держав, зокрема Бельгії.
«Міжнародне право має чіткі норми, але йому катастрофічно бракує сильних механізмів примусового виконання, коли йдеться про агресію великих держав», – заявив експерт, додавши, що оскільки Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції розслідувати злочин агресії проти України без рішення Ради Безпеки ООН або згоди РФ, єдиним реальним виходом є створення спеціального трибуналу під егідою Ради Європи.
Читайте також: Заморожені активи Кремля в Європі ніколи не повернуться Росії – Сікорський
Зауермозер також застеріг щодо ризиків, які можуть виникнути під час майбутніх дипломатичних процесів: «Історично мирні угоди часто супроводжуються амністіями або поступками у сфері кримінального переслідування та виплати компенсацій».
Наразі Реєстр збитків для України вже зібрав понад 180 тис. заяв. Для оцінки цих вимог засновано Міжнародну комісію, угода про створення якої потребує ратифікації щонайменше 25 державами для початку повноцінної роботи.
Як повідомляв Укрінформ, заступник міністра закордонних справ Литви Кріступас Вайтекунас вважає, що Європі так чи інакше потрібно буде знайти спосіб підтримати Україну в 2027 році і надалі, тому вона має змусити агресора заплатити, використавши заморожені російські активи.
Симпозіум 22 вересня організувала Українсько-Австрійська асоціація у партнерстві з Віденською школою міжнародних досліджень, Пан'європейським рухом Австрії та Віденським університетом.
