Перекрити лазівки в санкціях проти Кремля, зокрема щодо електроніки для армії, допомагають волонтери: Денис Довгополий

З початку російської війни в Україні, міжнародна спільнота запровадила проти Росії потужні санкції, які на Заході називають історично безпрецедентними. Понад 13 000 різних обмежень, введено проти Росії, повідомляють в Інституті Карнегі, що є більше ніж кількість санкцій проти Ірану, Куби та Північної Кореї разом. До урядових заходів долучився і приватний сектор. За даними Єльського університету, більше 1100 міжнародних компаній повністю припинили роботу в Росії, що боляче вдарило по її економіці. Українські активісти намагаються переконати компанії, які ще працюють в Росії, закрити бізнес в країні, щоб послабити здатність Кремля фінансувати війну. Про те на якому етапі зараз відбувається ця кампанія в ефірі «Брифінгу Голосу Америки» розповів Денис Довгополий, активіст економічної протидії РФ, підприємець, засновник проекту Unicorn Nest, керівник напряму «Стартапи» iForum. Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності. Юлія Ярмоленко, Голос Америки: Коли ми говоримо про ситуацію з російським рублем, який на початку місяця перетинав психологічно важливу позначку 100 рублів за долар, чи вважаєте ви, що, зокрема і ваші дії спільно з волонтерами певним чином пришвидшили послаблення російської економіки? Денис Довгополий, активіст економічної протидії РФ: Я повинен сказати, що дії волонтерів трохи змінилися за ці півтора року. Економічний фронт більш стаціонарний. Це пов'язано, в першу чергу з тим, що ті компанії, які могли швидко вийти, вийшли. А ті, що залишились, майже нечутливі до більшості дій, які економічні волонтери можуть зробити. Основне, це був публічний шеймінг. Ті компанії, які залишились вже отримали свою долю негативу і в них виробився деякий імунітет. Працювали, мабуть, десятки тисяч економічних волонтерів. Зараз залишилось декілька сотен, але їхні дії ефективніші. Тобто, зараз ми почали працювати з факторами, які можуть мати інституційний вплив. По-перше, нас почули в Вашингтоні і в Європі, що треба робити вторинні санкції, бо росіяни доволі ефективно обходять теперішні санкції. Не можна сказати, що це масово, експорт-імпорт в них впав досить суттєво, але з декількох позицій, наприклад, електроніка для військових, вони знайшли дуже велику кількість лазівок. По-перше, зараз наш основний фронт працює над тим щоб допомагати нашим партнерам запроваджувати вторинні санкції. По-друге, ми почали працювати з великими юридичними компаніями і не тільки, які вже подають обґрунтовані скарги на те, що компанії залишились (в Росії). В нас з'явилися інституціональні засоби впливу, наприклад, за останній рік Нацбанк дуже посилив команду, яка працює з точки зору санкцій. НАЗК, як ви знаєте, зі свого боку продовжує дуже ефективно працювати на цьому рівні. І не тільки вони, наші партнери, країни, які підтримують Україну, наприклад Польща, балтійські країни почали працювати зі своїми партнерами у Західній Європі, які, скажімо так, не дуже ефективно протидіють Росії і впроваджують санкції. Це має досить класний ефект – перекриваються навіть невеличкі лазівки, які зараз існують. Ю.Я.: На початку широкомасштабного російського вторгення, ви працювали над тим, щоб тиснути на компанії. Які аргументи ви використовували тоді і які аргументи звучать зараз? Чи є компанії, які мають імунітет проти публічного осуду і які лишаються зараз у Росії? Д.Д.: Майже всі (компанії), які залишились, мають імунітет, після тих хвиль шейму, які ми виплеснули на них в інтернеті і не тільки, навіть на вулицях Європи, коли люди виходили проти таких компаній. Вони вже не є чутливими до публічного тиску, але вони дуже чутливі до регуляторів. Зараз ми працюємо над тим, щоб аудитори звертали більше уваги на ризики, які компанії мають, працюючи в "Мордорі". Це зараз дуже боляче для них, бо це впливає на курс акцій, на можливість залучати гроші. І, наприклад, заколот Пригожина, нам дуже насправді допоміг, бо зараз ми кажемо: "Хлопці, ви піддаєте ризику життя ваших співробітників, які є в Росії, бо їх фізично можуть там вбити, випадково чи сфокусовано". Це має вплив, бо вони дбають про свою репутацію як роботодавця. Питання до цих компаній – чи залишаючись в Росії, маючи фінансові, юридичні, етичні ризики і ризики навіть для життя своїх співробітників, чи отримають вони в середньотерміновому горизонті прибутки, які компенсують це? Якщо раніше відповідь була: сподіваємось, що всі конкуренти підуть і ми будемо мати прибуток, то зараз економічні ризики, які додалися, не дають їм дуже впевнено відповідати на це питання. Ю.Я.: Чи є компанії, які кажуть, що вони йдуть з російського ринку, але ці компанії лишаються? Д.Д.: Ні, майже не залишилось, бо якщо ти сказав, що ми йдемо і залишився, твої ризики стають ще більшими. Бо якщо ти публічна компанія, якщо ти обманюєш своїх акціонерів, то керівництво компанії має карну відповідальність за ці злочини. Це дуже серйозно. А от на невеличкі компанії, які кажуть, що ми пішли і не пішли, це не дуже впливає. Зараз є інша проблема, що в компаніях навіть в Європі, але це не дуже великий масштаб, але в Грузії, Вірменії, Казахстані, Туркменістані, Туреччині створюється велика кількість компаній, які допомагають обходити санкції з точки зору експорту-імпорту. От це зараз наша основна ціль, з якою намагається працювати волонтерський фронт. І це досить ефективно, бо вони свідомо допомагають обходити санкції і це карна справа проти людей в Європі, в Сполучених Штатах. Це аргументи для Мінфіну Сполучених Штатів вести перемовини з цими країнами, щоб вони зробили так, щоб компанії з їх юрисдикції не допомагали росіянам обходити санкції. Ю.Я.: Ви казали, що якраз зараз ви бачите певні зрушення з точки зору Сполучених Штатів чи певних інших західних країн для закриття лазівок для обходження санкцій? Д.Д.: Так. До речі, інструменти проти тих лазівок є, але вони дуже довготермінові. Наприклад, ми знаходимо компанію (яка порушує санкції), готуємо документи, які дозволять відкрити карну справу, наприклад, в Німеччині. Так, це триватиме місяцями. В нас є такі справи, які зараз не можуть зрушитись з місця десь 8-9 місяців. Але зараз це починає вирішуватися системно. Коли санкційні органи починають звертати на це увагу, то це починає працювати більш ефективно. Ю.Я.: За ці півтора року скільки загалом компанії залишили Росію? Вихід яких компаній найбільше позначився на економіці Росії? Д.Д.: Ми не ведемо облік компаній, бо таких компаній дуже багато. Ми вирішили, якщо ми будемо втрачати на це час, то ми не будемо встигати працювати безпосередньо з компаній. Я не хочу казати зараз назви компаній, але в нас є компанії, які самі вийшли; які ми виштовхали; які виштовхували самі росіяни. Бо зараз ці компанії, які працюють в Росії, є дуже привабливою ціллю для рейдерських операцій. Деякі депутати, сенатори і навіть бізнесмени над цим працюють і вони саме виштовхують компанії, щоб залишити собі підприємства. І з'ясувалося, що в деяких індустріях самі росіяни зробили більше ніж всі економічні фронти. Компанії, в яких націоналізували підприємства в Росії, потерпають і мають імунітет проти співпраці з окупантами. Я вважаю, що цей імунітет діятиме десятки років, незважаючи на те, чим закінчиться наша війна. Я не ставлю під сумнів нашу перемогу, ми відвоюємо свою територію, а чи ми розвалимо Росію? Велика кількість компаній будуть мати імунітет від співпраці з цією географією. Я вважаю, що це теж дуже велика заслуга не тільки економічного фронту, не можна казати, що це тільки ми, бо над цим працюють волонтери, над цим працює адміністрація президента, наші спецслужби, Нацбанк, Кабмін, НАЗК, МЗС, який нам дуже допомагає нашій країні, і наші партнери, і окремі міністерства, і волонтерські групи не тільки українські, бо в Швейцарії, в Скандинавії, в Польщі є національні групи економічного спротиву, які над цим працюють. Так ось, ми разом працюємо не тільки над тим, щоб зараз це зробити, а зробити так, щоб після закінчення війни росіяни не мали шансів на економічне відродження і (можливості) фінансувати свою військову машину далі. І це є запорука того, що після кінця війни їм знадобиться декілька десятків років, щоб відбудувати економіку. Ю.Я.: Чи вважаєте ви, що новини останніх днів про слабкість російської валюти можуть свідчити про те, що і санкції, і дії на послаблення російської економіки, які відбуваються на низці напрямків, зараз починають працювати? Д.Д.: Вони почали працювати дуже давно, спочатку, з першого дня, з перших годин, мабуть. Але економіка, особливо корпоративна, велика економіка дуже інертна. І наслідки, які ми зараз маємо, це наслідки наших і не тільки наших дій, всіх наших партнерів, починаючи з перших місяців. Я сподіваюсь, те, що зараз відбувається, вже за декілька місяців стане катастрофою для російської економіки. Ю.Я.: Денисе, ви підприємець, ви працюєте з Кремнієвою долиною, за ці півтора року чи відчуваєте ви, що з'явилось певне небажання наймати на роботу російських фахівців? Д.Д.: Це те, з чого ми почали, те що ми зробили у перші, мабуть, три місяці. Технологічний бізнес, це бізнес, в якому йдеться про ризики. А в нас нормально, коли 99,7% компаній банкрутують. Індустрія зрозуміла, що до типових ризиків додалися санкційні, політичні й етичні ризики. І це було найпростіше, що можливо зробити. От і зараз, у хай-тек компаній Кремнієвої долини, Європи і Америки, йдуть скорочення. Ми спостерігаємо як етнічних росіян, яких звільняють значно більше, ніж відсоток співробітників компанії, які там працюють. Тобто, росіян звільняють в першу чергу, а наймають в останню. І це факт. Цей факт – хай-тек компанії не хочуть визнавати, бо це основа для того, щоб бути звинуваченим у певній дискримінації. Але це розумні ризики, які працюють: а ви впевнені, що людина, яка у вас працює, не є таємним співробітником ФСБ, він буде викрадати у вас дані і які Росія буде використовувати: і це є оцінка ризиків і це працює.