Україна скоро розпочне контрнаступ, а після того отримає західні винищувачі – Зеленський у Фінляндії

Україна скоро розпочне свій контрнаступ, а після того отримає західні винищувачі, заявив президент країни Володимир Зеленський. Виступаючи на прес-конференції у Гельсінкі, де проходить саміт країн Північної Європи – Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії та Ісландії – він підкреслив, що новітні літаки стандартів НАТО "дуже потрібні" Києву. "Чи будуть вони у нас і чи вірю, що вони будуть? Я впевнений. Але так відбувається ця війна, що ми постійно повинні довести це на полі бою. Спочатку ми ідемо вперед, показуємо, що за три дні нас не можна захопити. Потім нам дають якусь зброю, – розповів глава української держави. – Після цього ми знову ідемо вперед, просимо далекобійну артилерію. Відбувається по-різному. У нас знову є складний успіх. Але, тим не менш, після цього нам дають відповідну зброю". Зеленський додав: "І тому чому я впевнений, що в нас будуть літаки – тому що скоро у нас будуть наступальні дії. І після них, я впевнений, нам дадуть літаки. Хотілося б, щоб все було навпаки, нам було би так легше. Але як є – і ми за все вдячні". Відповідаючи на запитання журналістів щодо західної авіації для України, президент Фінляндії Саулі Нііністьо заявив, що Гельсінкі не можуть передати Києву свої американські винищувачі Hornet, тому що "вони досить старі", і "таких літаків не дуже багато" в інших країнах Європи, тому не має сенсу створювати "сервісні структури" для обслуговування цих літаків в Україні. Нііністьо додав, що зараз країна замінює повітряний флот Hornet на F-35, й до того, як вони отримають нові винищувачі, вони не могли віддати свої старі. Фінський президент також наголосив, що Hornet на той момент вже були "фактично списані, непридатні". "Але нам подобаються ваші літаки, щоб ви знали, пане президенте", – пожартував Зеленський. Запрошення для України у НАТО Також Зеленський відповів на запитання, чому він здійснив візит саме до Фінляндії. "Я тут, щоб дружні країни підтримали нас ще потужніше і щоб у нас була можливість мати успіх у наших відповідних абсолютно справедливих контрнаступальних діях із деокупації суто українських територій", – сказав він. Зеленський також підкреслив, що Україна підтримувала Фінляндію у приєднанні до НАТО і повторив свою позицію щодо вступу України до Альянсу. "Найкраща гарантія безпеки України… – це членство в НАТО. Поки іде війна, ми не будемо в НАТО. Ми це чітко усвідомлюємо. Але ми хотіли б, щоб окрім відкритих дверей, партнери назустріч нам також робили якісь потужні кроки, які б мотивували українське суспільство… Ми хотіли б підтримки сьогодні. І сьогодні у (питанні) підтримки в цьому напрямку – ми хочемо, щоб було запрошення для України", – сказав Зеленський. Раніше Голос Америки повідомляв, що Україна візьме участь у Вільнюському саміті НАТО у липні. Зокрема, Київ очікує там надання гарантій безпеки до моменту вступу в Альянс, а також запрошення на приєднання до оборонного блоку. Напередодні заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател заявив, що Сполучені Штати підтримують політику "відкритих дверей" НАТО, але зараз зосереджені на тому, щоб забезпечити підтримку України у її протистоянні російській агресії. Пател також додав, що потенційний вступ України до НАТО – колективне рішення, і це визначатиме весь Альянс. Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що "усі союзники по НАТО погодилися, що Україна стане членом", і що Україна заслужила своє місце в Альянсі, але "зараз головна увага полягає в тому, щоб забезпечити перемогу України над Росією". Зустрічі на полях саміту Окрім участі у саміті країн Північної Європи, у Гельсінкі Зеленський також має заплановані зустрічі із прем'єрами Швеції, Данії та Ісландії. Зокрема під час зустрічі із головою норвезького уряду Йонасом Гаром Стере Зеленський відзначив рішення про приєднання Осло до "міжнародної танкової коаліції" для України, допомогу в посиленні спроможностей протиповітряної оборони ЗСУ, а також норвезьку підтримку в забезпеченні України природним газом. "Ви допомогли нам пройти крізь складну зиму", – сказав український президент. Зеленський і Стере також "докладно обговорили пріоритети реалізації нещодавно презентованої п'ятирічної програми допомоги Україні в розмірі 7,5 млрд євро", повідомляє Офіс президента України. На зустрічі в Гельсінкі президенти України й Фінляндії та прем’єр-міністри Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції також підписали спільну заяву, в якій йдеться, що "країни Північної Європи продовжуватимуть свою політичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку України стільки, скільки це буде потрібно". Там також зазначено: "Майбутнє України та її народу – у євроатлантичній родині. Євросоюз уже визнав європейську перспективу України та надав Україні статус країни-кандидата. Країни Північної Європи – члени ЄС рішуче підтримуватимуть Україну в її зусиллях із реалізації процесу реформування та у виконанні вимог, необхідних для якнайшвидшого початку переговорів про вступ, а також очікують на звіт Єврокомісії до кінця 2023 року. […] Країни Північної Європи – члени НАТО продовжуватимуть підтримувати Україну на її шляху до майбутнього членства. Ще до набуття Україною членства її безпека має велике значення для Альянсу. Україна й країни Північної Європи – члени НАТО з нетерпінням чекають на розв’язання цих питань на Вільнюському саміті НАТО в липні 2023 року". Звинувачення в атаках на Кремль Значну увагу журналістів на прес-конференції із лідерами урядів Північноєвропейських країн було приділено звинуваченням Кремля у нібито спробі Києва здійснити замах на президента Росії Путіна. "Ми боремось за нашу державу – і суто на нашій землі, і суто за кожну людину України… Ми не атакуємо ані Путіна, ані Москву. Ми боремось на власній території, захищаємо свої села і міста. Нам зброї не вистачає навіть для цього. Саме тому ми не використовуємо її деінде, – відповів Зеленський. – Тому ми не атакували Путіна, ми це залишимо трибуналу". "У Росії немає перемог, він більше не може мотивувати своє суспільство, він більше не може відправляти просто так на смерть своїх військових, – додав український президент. – У нього немає перемог, на полі бою "друга армія світу" програла, вони неспроможні окупувати Україну. Вони отримали відсіч від нас. Тепер їм треба хоч якось мотивувати людей, щоб вони ішли уперед, окрім тих "вагнерівців", які складаються із зеків, яких, якщо не йдуть вперед, а повертаються назад, вони самі їх розстрілюють". Нині ж державний секретар США заявив, що скептично сприймає заяви Росії, зокрема про те, що Україна атакувала дроном Червону площу. Ентоні Блінкен сказав, що США не мають фактів за цим інцидентом, втім вважають, що Україна може самостійно вирішувати, як повертати власну територію. "По-перше, я бачив ці повідомлення і я жодним чином не можу їх підтвердити. Ми просто не знаємо. По-друге, я б сприймав усе, що надходить із Кремля, з дуже великим скептицизмом. То ж, подивимось, якими будуть факти", – сказав Блінкен. Візит до Німеччини – під питанням Тим часом наступний візит Зеленського до Берліна – під загрозою, пише німецьке видання t-online з посиланням на джерела, близькі до українського уряду. Адже Київ "розчарований" тим, як Берлін поставився до можливого приїзду президента України. Оголошення про візит Зеленського було "безвідповідальним", і зараз є сумніви, чи зможе ця поїздка все ж таки відбутися, цитує t-online джерела. Українська влада офіційно не прокоментувала це повідомлення. Раніше в середу німецька газета Tagesspiegel повідомила, що українського лідера 14 травня прийме канцлер Німеччини Олаф Шольц з військовими почестями, а потім того ж дня вилетить до Аахена для отримання премії Карла Великого 2023 року. "На запрошення федерального канцлера очікується, що президент України пан Володимир Зеленський здійснить офіційний візит до Берліна та Аахена з 13 по 14 травня", – також повідомила федеральна поліція Німеччини. В умовах повномасштабної війни Росії про попередні закордонні візити Зеленського офіційно не попереджали заздалегідь з міркувань безпеки. У статті використано матеріали Reuters