Як зміниться вплив Лукашенка після його посередництва у відведенні сил “Вагнера” – оглядачі

Секретар РНБО України не виключив участь білоруського глави Олександра Лукашенка у майбутніх мирних перемовинах із Кремлем. "Справжня група російських майбутніх перемовників з Україною вже є, але поки залишається в тіні, втім не виключена участь у цьому процесі Лукашенка", – написав Данілов у Facebook. У дописі він також зазначив, що спроба військового перевороту у Росії найманцями ПВК "Вагнер" та Євгенієм Пригожиним "є тільки частиною групи і частиною плану, верхівкою айсберга процесу дестабілізації", адже там "сформувалась група невдоволених – силовиків, чиновників і олігархічного капіталу, яка вважає дії Путіна смертельно небезпечними для власних інтересів і свого існування, загрозою для РФ". Угода про відведення сил ПВК "Вагнер" була досягнута за посередництва Лукашенка. Ввечері 24 червня речник президента РФ Пєсков оголосив про закриття кримінального провадження щодо Пригожина, заявивши, що він "піде в Білорусь" згідно з домовленостями між Путіним та Лукашенком. Білоруські державні медіа повідомляють, що Путін і Лукашенко провели телефонну розмову в неділю вранці, а в суботу розмовляли щонайменше двічі в суботу. Нагадаємо, ЄС, США та багато інших країн, включно з Україною, не визнають Олександра Лукашенка законно обраним президентом і звинувачують білоруську владу у масових ув'язненнях та інших порушеннях прав людини після президентських виборах у 2020 році, коли Лукашенко кинув за ґрати своїх опонентів або змусив їх покинути Білорусь. Внаслідок цього Захід наклав на Білорусь численні санкції. Як пише CNN, згадуючи події 2020 року у Білорусі, тоді президент Путін підтримав Лукашенка "в його скрутну годину", "коли він зіткнувся з хвилею вуличних протестів" і надав Мінську позику у півтора мільярда доларів, а "тепер, схоже, Лукашенко підтримав Путіна". "Чому Путін – який до цих вихідних був надійним арбітром суперечок серед еліт у Росії – не зміг сам укласти цю угоду (з Пригожиним)? Делегування Лукашенку вирішення кризи ще більше погіршує імідж Путіна як рішучої людини дії", – вважає медіа. Guardian пише, що "незалежно від того, чи зіграв Лукашенко роль заповзятливого укладача угоди, як описано в заявах Кремля та Мінська (а більшість аналітиків налаштовані скептично), у російській пресі він став героєм часу, людиною, яка врятувала Москву", й "це дуже великий крок у порівнянні з роллю слабкого тимчасового сатрапа, яку відігравав 68-річний Лукашенко" раніше. "Є припущення, що Лукашенко насправді не брав участі в переговорах протягом усього дня, і якимось чином з’явився у процесі за дуже короткий час після оголошення", – сказала виданню Ольга Онух, викладачка політики в Манчестерському університеті. Але якою б не була його справжня роль, Лукашенко є офіційним гарантом угоди і принаймні виступає на російській сцені як окремий лідер, а не просто "продовження Кремля", зазначає видання. Експерти, опитані Guardian, припускають, що Пригожин навряд чи надовго залишиться у Білорусі, адже непокоїтиметься про власну безпеку. Однак і Лукашенко теж має хвилюватися, адже події останніх 48 годин похитнули віру в стабільність режиму Путіна, а отже, поставили під сумнів його власну витривалість, каже Ригор Астапеня, директор білоруської програми Chatham House. На початку повномасштабної війни Кремля у лютому 2022 Білорусь була використана для введення до України російських військ. Лукашенко заявляв, що повністю підтримує російський напад на Україну та є союзником Росії у війні проти України, який він, як і Путін, називає "спецоперацією". Британська розвідка вважає, що заяви Лукашенка говорять про те, "що він став майже повністю залежним від Росії". У середині червня Лукашенко заявив, що Росія вже завезла на територію Білорусі ядерну зброю. Президент США Джо Байден рішуче засудив розміщення російської ядерної зброї у Білорусі. Нагадаємо, після початку вторгнення Росії в Україну та анексії Криму у 2014 році Лукашенко виступав посередником у перемовинах між Києвом та Москвою. У білоруській столиці після переговорів "нормандської четвірки" було укладено Мінські угоди. У статті використано матеріали Reuters