Заради війни Путін готовий жертвувати економікою Росії , але не власними грошима, каже економіст Андерс Аслунд

Війна, розв'язана Кремлем, та відповідні санкції обмежили економічне зростання Росії, закрили доступ до ринків Європи для російського експорту, а також доступ до високотехнологічних товарів. Хоча війна послабила Росію військово, політично та економічно, її не варто недооцінювати, адже плани Кремля щодо України не змінились, каже генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, звертаючись до міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі 29 листопада. Столтенберг відзначив: Росія стає все більш залежною від Китаю, а нафтогазові надходження падають. "Російський банківський сектор – під санкціями. Більше тисячі іноземних компаній припинили або скоротили діяльність в країні. Також 1,3 мільйона людей полишили Росію минулого року". Попри це, Путін не змінив своїх планів щодо України і переводить економіку на воєнні рейки, каже генсек НАТО. Цього тижня Путін затвердив новий державний бюджет на три роки, в якому рекордно збільшив воєнні видатки. Майже третина державних коштів Росії піде на оборонні потреби. Загалом 40% державного бюджету Росії піде на фінансування військового та безпекового секторів, підрахували аналітики. Однак, навіть це не межа. Путін має ще і тіньовий бюджет, приховуючи від громадськості кошти на війну в держпідприємствах та окремих фондах, кажуть оглядачі. Про наявність такого тіньового бюджету в Росії заявляють і в уряді США – помічник держсекретаря США Джеймс О'Браєн під час слухань в Сенаті США в листопаді вказав, що Росія витрачає на війну більше коштів, ніж закладено в бюджет. "Гадаю Росія витрачає більше – це 30% публічного бюджету і вони мають "таємний бюджет", який навіть більше", – зауважив він. Про стан російської економіки журналістка Української служби Голосу Америки Оксана Бедратенко поспілкувались з американським дослідником та автором книг про економіку Росії Андерсом Аслундом. Путін переказує кошти з соціальних видатків на війну. Чи збунтують росіяни? Для того, щоб профінансувати військові видатки, Путін змушений "затягнути пасок" для уряду і перекинути кошти з соціальних видатків до безпекового сектору, каже Аслунд. Для Путіна закритий шлях на світові ринки запозичень, тому міжнародна заборгованість Росії скоротилась вдвічі з 2013 року, каже Аслунд, в той час, як інші країни розширили наявні кредитні ресурси. Хоча добробут росіян погіршується, Аслунд не очікує бунту від росіян, адже як і за радянських часів, добробут громадян погіршувався поступово, щоб не викликати явного невдоволення. Путін виграє від того, що російська економіка все більше нагадує СРСР, вважає Аслунд Понад 1100 компаній вийшли з Росії після початку повномасштабного вторгнення, йдеться в базі даних Єльського університету. За підрахунками російського Центру макроекономічного аналізу, минулого року відтік капіталу з Росії склав безпрецедентні 239 мільярдів доларів. Навіть союзники Путіна говорять про поганий стан російської економіки. Російський олігарх Олег Дерипаска в соцмедійному дописі назвав російську економіку "пасткою" і застеріг від "тиранії державного капіталізму". Технологічні санкції призвели до того, що Росія стала більш технологічно відсталою, "як Радянський Союз", каже Аслунд. "Курс Путіна – це економічна стагнація, відсутність модернізації, яка відлякує талановиту молодь, призводить до демографічної кризи й повної ізоляції від світу", – додає він. Від такої політики виграє лише сам Путін та його поплічники, які переказують кошти за кордон, каже Аслунд. "Іронія в тому, що приватні російські кошти за кордоном, за оцінками, становлять щонайменше 1,3 трильйона доларів – практично стільки ж, скільки російське ВВП, – і більша частина цих коштів належить Путіну та його пособникам", – каже Аслунд. Він переконаний: Путін не використає ці кошти на війну за будь-яких умов, адже "вони йому потрібні, щоб зберігати свою владу". Росія практично не має ліквідних валютних резервів, каже експерт На початок війни Росія мала вражаючі 600 мільярдів доларів у валюті. Тепер, каже Аслунд, ліквідних валютних резервів немає. Це сталось через санкції, а також тому, що Росія все частіше за свою нафту отримує не долари чи євро, а індійські рупії та китайські юані, які не може використати, адже ці валюти не є повністю конвертованими. Приблизно 300 мільярдів доларів російських резервів заморозив Захід. Ще 70 мільярдів доларів Росія використала, каже Аслунд і додає: "Вони мають 103 мільярди доларів в юанях – це неконвертоване і неліквідне. Також у них великий плюс в розрахунках з Індією – 20 мільярдів доларів в рупіях. Також 130 мільярдів доларів в золоті – це неліквідне і його важко використати. Якщо це відняти від офіційних резервів в 577 мільярдів доларів, то у них взагалі не залишилось ліквідних резервів". Відсутність ліквідних резервів обмежує здатність Росії підтримувати рубль або забезпечити придбання високотехнологічних товарів. "Це значить, що Росія має менше грошей на війну", – говорить аналітик. Він додає: через війну курс рубля впав на дві третини з 32 рублів за долар перед початком війни в 2014 році до майже 100 рублів за долар тепер. Кремль не обмежить свою клептократію, навіть якщо рублю загрожуватиме крах Для того, щоб врятувати рубль, припинити відплив капіталу, російський центробанк утримує високі ставки, однак цим він і обмежиться, каже Аслунд, бо подальші кроки можуть завадити Путіну і далі виводити свої гроші з Росії. "Не думаю, що вони робитимуть щось, крім дуже високих відсоткових ставок, бо кому вигідний відтік капіталу? Путіну та його посіпакам, і вони хочуть продовжити виводити гроші, – додає аналітик. – Уряд в Росії ввів обмеження на рух капіталу для 41 найбільшої компанії, але це справжні компанії, які займаються виробництвом, а не компанії Путіна, які лише крадуть. Путін хоче продовжувати красти – і в цьому його слабкість. Він думає, що має бути багатшим за всіх інших, щоб залишитись при владі", – каже Аслунд. Вражає, наскільки в Україні менше корупції тепер, ніж в Росії Україні вдалось досягти економічного зростання цього року, а європейська інтеграція здатна стимулювати подальший розвиток таких галузей, як машинобудування, каже Аслунд. Він також відзначає: Україна досягла значного прогресу в подоланні корупції. "Вражає, наскільки менше зараз корупції в Україні, ніж в Росії, – каже Аслунд. – Там був подібний рівень корупції десять років тому, коли президентом був Янукович. Однак з Революції Гідності Україна потужно очистилась. Звичайно, ще багато треба зробити, й тому добре, що з України приходить постійний потік корупційних скандалів, що вказує, що корупцію не терплять, її виявляють". Аслунд також висловив сподівання, що ЄС в грудні ухвалить рішення про початок перемовин з Україною про вступ, а Європейська Рада на той час має затвердити пакет допомоги обсягом 50 мільярдів євро на чотири роки для України. Відкриття ринків ЄС, каже Аслунд, для країн Центральної Європи "призвело до виникнення величезної галузі машинобудування, і ми бачимо такий розвиток на заході України". "Ми побачимо повернення до України різних видів машинобудування, розвиток галузі високих технологій, а сільськогосподарські товари, для яких є важлива ціна транспортування, ймовірно, експортуватимуться до країн, що розвиваються, морем, а не через західний кордон".