Росія вчергове хоче підірвати західну підтримку України, для цього маніпулює “зерновою угодою” і завдає ударів по українській портовій та зерновій інфраструктурі. Про це повідомляє американський Інститут вивчення війни.
В огляді зазначають, що Кремль, схоже, намагається пом’якшити заяву Міністерства оборони Росії від 19 липня про розгляд цивільних суден у Чорному морі як військових цілей.
На думку експертів, Росія маневрує, щоб зберегти можливість модифікувати чинну угоду, а не вести переговори про абсолютно нову, оскільки вона прагне отримати значні поступки від Заходу.
Також російське МЗС, ймовірно, намагається довести, що Росія все ще є де-юре учасником, незважаючи на її вихід із зернової угоди, щоб залишити відкритим канал для Росії, щоб переглянути зернову угоду на більш вигідних для неї умовах, замість того, щоб укладати абсолютно нову.
Експерти нагадують, що Путін висунув низку вимог щодо повернення Росії до угоди 19 липня, зокрема, зняття санкцій на поставки російського зерна та добрив і відновлення підключення російських банків, що обслуговують поставки продовольства, до SWIFT.
Фахівці підсумовують: посилення ударів російських військових по українській портовій та зерновій інфраструктурі, а також погрози морської ескалації в Чорному морі, ймовірно, мають на меті, серед іншого, чинити тиск на Захід, щоб він погодився з цими вимогами.
В огляді підкреслюють, що Кремль регулярно вдається до ескалаційної риторики, спрямованої на те, щоб змусити Захід піти на поступки, і часто одні посадовці просувають цю риторику, тоді як інші імітують бажання брати участь у переговорах.
Зазначається і те, що Путін продовжував докладати зусиль, щоб посіяти розбіжності всередині НАТО та між Україною і НАТО, ймовірно, з метою підтримати зусилля Кремля щодо Чорноморської зернової ініціативи і підірвати довгострокову підтримку України з боку Заходу.
У звіті вказують, що арешт терориста і критика влади РФ Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) 21 липня може бути публічним проявом зміни балансу сил між кремлівськими фракціями, можливо, на шкоду Федеральній службі безпеки Росії (ФСБ), в якій Гіркін служив.
Російські інсайдерські джерела стверджують, що арешт Гіркіна є частиною зусиль Кремля, спрямованих на розправу над окремими відомими особами після збройного заколоту засновника групи “Вагнера” Євгена Пригожина 24 червня.
Крім того, російська влада також порушила кримінальну справу проти соратника Гіркіна, колишнього полковника Головного розвідувального управління (ГРУ) Володимира Квачкова, за звинуваченням у дискредитації Збройних сил Росії.
Аналітики наголошують: заколот “Вагнера”, ймовірно, змінив баланс сил у Кремлі, потенційно позбавивши деяких осіб – включаючи Гіркіна – прихильності Путіна, а отже, і частини їхньої влади.
Щодо контрнаступу фахівці вказують на те, що українські війська продовжували контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту 21 липня і досягли успіхів на деяких напрямках.
Copy Подписывайтесь на наш канал в Telegram.
