Україна зараз має досвід, який не можна отримати на навчальних полігонах, – роки протидії російській армії, практичне випробування озброєння та власні технологічні розробки. Європейські країни володіють значними фінансовими ресурсами, промисловими потужностями та технологічною базою.
Поєднання цих можливостей може стати основою нової моделі оборонного партнерства, яка посилюватиме не лише Україну, а й усю Європу, пише УНН.
Саме така думка прозвучала на Open Arms Fest 2026 в Осло. Захід, який проходив 29-31 жовтня, об'єднав українські оборонні компанії, представників уряду та галузі, експертів і митців. Понад десять українських виробників презентували свої оборонні технології, а програма фестивалю включала дискусії про оборонну співпрацю, бізнес-можливості, гібридну війну, інформаційну безпеку та стійкість суспільства.
Україна має досвід – Європа ресурси
Перед учасниками фестивалю виступив міністр оборони України Євгеній Хмара. Він наголосив, що за роки повномасштабної війни українська оборонна промисловість стала однією з найдинамічніших у світі.
Зброя має сенс лише тоді, коли захищає життя людей, свободу та цінності. За роки повномасштабної війни українська оборонна індустрія стала однією з найдинамічніших у світі. Наші компанії розробляють, тестують і вдосконалюють рішення не на полігонах, а на фронті. І роблять це за тижні, а не за роки. Європа має капітал, виробничі потужності, технологічну базу і стандарти. Україна має бойовий досвід, швидкість і людей, які знають, що працює сьогодні і що працюватиме завтра. Тому співпраця з європейською оборонною промисловістю для нас – це питання безпеки
– зазначив Євгеній Хмара.
Він пояснив, що поєднання цих можливостей має стати основою подальшої співпраці.
Ми відкриті до спільного виробництва, спільних підприємств, інвестицій у виробництво в Україні та у ваших країнах. До спільної розробки і обміну досвідом з поля бою. Кожне спільне підприємство і кожна нова виробнича лінія посилюють стримування агресора не лише для України, а й для Півночі та Балтії
– наголосив міністр.
За його словами, росія воює не лише ракетами та безпілотниками, а й за свідомість людей, намагаючись впливати на суспільну єдність і готовність держав захищатися.
Вона б'є по довірі до інституцій, по єдності суспільств, по готовності захищатися. Тому важливо починати нашу стійкість у когнітивному домені і протидіяти ворожому впливу. Адже ваші суспільства є цілями тих самих операцій впливу. Тож закликаю використати ці дні максимально для розбудови співпраці
– заявив Євгеній Хмара.
російські ІПСО проти України: як нами маніпулює ворог14.10.26, 08:30 • 124351 перегляд
росія вже перевіряє готовність Європи до захисту
Для країн Північної Європи та Балтійського регіону питання оборонної співпраці з Україною має особливе значення. Саме ці держави перебувають у безпосередній географічній близькості до росії й білорусії й останнім часом вже регулярно стикаються з різними проявами російської військової та гібридної активності.
Зокрема, у грудні 2025 року Кирило Буданов, який тоді займав посаду керівника ГУР, заявив, що москва суттєво прискорює графік можливої агресії проти країн ЄС, вважаючи європейську спільноту "слабкою та розділеною". За даними розвідки, кремль переніс терміни ймовірної атаки з 2030-го на 2027 рік.
Звісно ця оцінка не означає, що напад обовʼязково відбудеться в 2027 році. Але у Європі дедалі частіше звертають увагу на нарощування російського військового потенціалу та необхідність подальшого посилення оборони.
Про те, що росія вже створює безпекові проблеми для європейських держав, свідчать і конкретні інциденти. У жовтні румунські ВПС виявили та збили два неідентифіковані безпілотники поблизу південно-східного кордону з Україною над Чорним морем.
У вересні три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії. Після цього міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що вторгнення російських військових літаків до повітряного простору країни наближає держави Балтії до збройного конфлікту більше, ніж будь-коли за останні роки.
Окрім того, загроза не обмежується прямими військовими провокаціями. росія використовує дезінформацію, кібератаки та інші інструменти впливу, спрямовані на послаблення довіри до державних інституцій і розкол європейських суспільств.
Тому український досвід може бути корисним європейським партнерам не лише у сфері розробки озброєння, а й у питаннях протидії гібридним загрозам, захисту інформаційного простору та підвищення стійкості суспільства.
Міжнародні фестивалі – майданчик для формування нових оборонних партнерств
У цьому контексті міжнародні заходи, такі як Open Arms Fest, стають важливим інструментом для розвитку співпраці української та європейської оборонної промисловості. Серед іншого, такі майданчики дозволяють українським виробникам безпосередньо спілкуватися з потенційними замовниками, інвесторами та представниками європейської оборонної галузі.
Військовий експерт Іван Ступак в коментарі УНН зазначив, що міжнародні виставки дають можливість компаніям продемонструвати власні технології, оцінити пропозиції інших виробників і визначити перспективні напрями співпраці.
Міжнародні виставки мають на меті показати, хто що має, які технології та розробки пропонує і які перспективи для співпраці існують
– зазначив він.
За його словами, значна частина роботи проходить поза виставковими стендами. За лаштунками відбуваються переговори, обговорюються домовленості, перспективи залучення інвестицій і майбутні контракти. Причому потенційними інвесторами можуть бути не лише компанії оборонного сектору, а й представники інших галузей, зацікавлені вкладати кошти в перспективні технології.
Водночас потрібно усвідомлювати, що конкуренція на міжнародному оборонному ринку надзвичайно висока. У Європі та світі існує потужне оборонне лобі, яке може перешкоджати укладанню контрактів з українськими виробниками або створювати для них додаткові труднощі. Є також ризик, що іноземні компанії намагатимуться переманювати українських науковців, розробників та інженерів, щоб використовувати їхні знання і досвід у власних інтересах. Ми маємо бути готовими до цих викликів. Проте участь у таких заходах усе одно необхідна, адже це можливість заявити про себе, знайти партнерів і вийти на нові ринки
– пояснив Іван Ступак.
На його думку, окрему цінність українського досвіду складає швидкість розробки та децентралізована модель виробництва. Українська оборонна промисловість змушена шукати способи виготовляти озброєння навіть за умов постійної загрози російських ударів. Для цього використовують сучасні технології, зокрема 3D-друк, невеликі виробничі майданчики та розосереджені потужності.
Ще один важливий аспект – можливість організовувати спільне виробництво з європейськими партнерами. В Україні зараз складно будувати нові заводи та вкладати значні кошти у виробничу інфраструктуру, оскільки навіть підприємства на заході країни можуть стати цілями російських атак. У такій ситуації інвестиції на мільйони доларів ризикують бути знищеними. Саме тому створення спільних виробництв на території Європейського Союзу може бути практичним рішенням. Міжнародні виставки допомагають знаходити партнерів для такої співпраці, обговорювати умови та формувати основу для майбутніх домовленостей
– звернув увагу експерт.
Водночас розвиток оборонної співпраці за межами України створює і певні виклики. Зокрема, йдеться про те, що якщо наші інженери, розробники та робітники створюватимуть додану вартість на території інших держав, то саме ці країни отримуватимуть значну частину економічних вигод – робочі місця, податки та розвиток промисловості.
Тому такі заходи як Open Arms Fest демонструють, що український Defence Tech поступово стає частиною ширшого європейського безпекового діалогу. Для України це можливість залучати інвестиції, знаходити партнерів і масштабувати власні розробки. Для європейських держав – отримати доступ до технологій та досвіду, які формуються в умовах найбільшої війни в Європі з часів Другої світової.
“Найбільший експорт України до Європи – це час” – СЕО Fire Point12.09.26, 11:20 • 13728 переглядiв
