Директорка Херсонського художнього музею Аліна Доценко, повернувшись до закладу після звільнення міста наприкінці 2022 року, застала порожні сховища. За її словами, перед відступом російські військові завантажили тисячі творів мистецтва у вантажівки та вивезли їх до анексованого Криму. До повномасштабного вторгнення колекція налічувала понад 14 тис. робіт, з яких доля майже 10 тис. наразі залишається невідомою. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Associated Press.
Випадок Херсонського музею став одним із найбільш задокументованих прикладів російського мародерства. Протягом кількох років до війни Аліна Доценко власноруч фотографувала кожен експонат, створивши детальний цифровий архів. Під час окупації вона переховувала жорсткі диски з цими даними, а після деокупації передала їх правоохоронцям. Сьогодні ці записи дозволяють прокурорам співпрацювати з Інтерполом, відстежувати викрадені цінності та ідентифікувати винних.
За даними Міністерства культури України, станом на весну 2026 року Росія пошкодила або знищила понад 1700 об'єктів культурної спадщини. На окупованих територіях залишається понад 2,1 млн музейних предметів. Окупанти намагаються легалізувати грабунок: у 2023 році вони внесли 77 захоплених українських музеїв до свого національного каталогу, що фактично має на меті заблокувати повернення робіт у майбутньому.
Україна гостро реагує на спроби Росії повернутися на світову культурну сцену. Зокрема, Київ виступає проти участі представників РФ у Венеційській бієнале, наголошуючи, що мистецтво не може бути ширмою для воєнних злочинів.
Тим часом з’являються перші прецеденти притягнення до відповідальності. У березні польський суд дозволив екстрадицію до України російського археолога Олександра Бутягіна, якого звинувачують у незаконних розкопках у Криму. Це перший випадок, коли громадянин РФ може постати перед судом за злочини проти культурної спадщини України.
Міністерка культури Тетяна Бережна, призначена у жовтні 2025 року, підкреслила, що тотальна цифровізація музейних фондів є пріоритетом відомства. Тільки наявність точних оцифрованих копій та описів дозволяє формувати правову базу для позовів у міжнародних судах та вимагати повернення викраденого майна.
Як відомо, Москва спрямовує сотні мільйонів доларів на агресивне будівництво транспортних та торговельних об'єктів на захоплених територіях України, намагаючись незворотно інтегрувати їх до складу Російської Федерації. Розслідування Reuters підтверджує, що ці багаторічні проєкти мають на меті не лише логістичну підтримку армії, а й підрив вимог Києва щодо повернення земель.
