Воєнний фокус Без гарних офіцерів не буде перемоги. Чому так важливий людський фактор в епоху інновацій
Як писав історик Джон Кіган, "загальна риса всіх битв – це люди", і саме люди – мабуть, найбільша перевага армії США. Людський фактор залишиться головною силою ЗС США, і саме розвиток інноваційного мислення в таких місцях, як Вест-Пойнт, дозволить офіцерам досягти успіху на полях битв завтрашнього дня.
Related video
В армії США слово "інновації" стало майже кліше. Досить проглянути кілька статей на цьому сайті, щоб знайти цілу низку вельми суперечливих думок про інновації. Висловлюються аргументи про відставання інновацій в оборонній сфері та шляхи до виправлення цього, про те, що інновації насправді не є проблемою, і навіть про те, що американські військові повинні впроваджувати інновації з тією ж ефективністю, що повстанці.
Фокус переклав статтю Шейна Р. Рівза та Адама Т. Барсуна про інноваційність в армії.
Однак у цих аргументах відсутня роль керівництва в інноваціях – людський чинник, необхідний для протистояння викликам воєн майбутнього. Майбутнє поле бою, найімовірніше, потребуватиме розосереджених формувань, очолюваних молодшим офіцерським складом у жорстких умовах. Ці командири будуть змушені вирішувати тактичні завдання, пов'язані з безпілотною війною, автоматизованими датчиками, штучним інтелектом і багатьом іншим. Такі інновації, що забезпечуються гнучкістю мислення командування місії, матимуть вирішальне значення в будь-якому сучасному конфлікті.
Військова академія США у Вест-Пойнті – лідер у підготовці таких креативних, підприємливих і гнучких офіцерів. Завдяки своїй академічній програмі, очолюваній викладачами світового класу з акцентом на навчання на основі конкретних проєктів, Вест-Пойнт прагне створити саме такий тип офіцера, який може стимулювати технологічні, організаційні та доктринальні інновації як на тактичному, так і на стратегічному рівні. Саме такі лідери – допитливі, творчі, відкриті до ризику і готові кинути виклик стереотипам, – досягнуть успіху в сучасній війні.
Інноваційні виклики для армії
Очевидно, що в армії та Міністерстві оборони є відчуття давно назрілих змін. Хоча "інновації", можливо, стали загальним місцем для Міністерства оборони, виклики, що стоять перед збройними силами США, вказують на правильність цього відчуття. Зростаюча войовничість Китаю, вторгнення Росії в Україну і дедалі більше значення нових технологій у військових операціях свідчать про конкурентне середовище, що швидко змінюється. Однак проблеми із рекрутингом на службу, складні економічні умови і постійна загроза, що виходить від недержавних суб'єктів, роблять зміни надзвичайно складними. Не дивно, що "інновації" стали чарівною пігулкою для розв'язання, здавалося б, нерозв'язних проблем і напруженості. Необхідність адаптації до змін – повторювана тема у військовій історії, а інновації – досить широкий термін, щоб відобразити цю необхідність.
Але що таке інновації і як вони відбуваються в організації, особливо в такій великій і закостенілій, як армія? Чи зводиться все до придбання та впровадження нових технологій? Чи йдеться про нову стратегію і доктрину? Або ж інновації більше пов'язані з організаційними змінами, за яких вони заохочуються, приймаються і стають невід'ємною частиною військової культури?
Інновації – це не просто технологічні зміни або зрушення в організаційній культурі. Це і те, і інше, і навіть більше. Інновації – це винаходження, впровадження та реалізація необхідних змін у веденні бойових дій, щоб армія могла битися і перемагати у війнах. Це процес, під час якого нові тактики, технології та організації з'являються, виходять на новий рівень, приймаються, а потім впроваджуються згори донизу у всіх військах. Тільки в цьому разі можливі систематичні та значущі інновації.
Людський фактор
Однак у цьому визначенні відсутній найважливіший елемент інноваційного процесу в армії: лідерство. Стратегія армії щодо людей підтверджує, що впровадження інновацій аж до успішної адаптації технологій або винаходу доктрин вимагає наявності інноваційних лідерів. Іншими словами, військові інновації, як і війна, – справа рук людини, і, відповідно, для успіху потрібен особливий тип офіцера. Адам Грант у книзі "Think Again: The Power of Knowing What You Don't Know" зазначає, що розв'язання "складних завдань … вимагає від нас гнучкості розуму. Перед обличчям безлічі невідомих загроз смиренність, сумнів і цікавість є життєво важливими. Сміливі, наполегливі експерименти можуть стати нашим найкращим інструментом для переосмислення". Риси, які згадує Грант – скромність, уява, готовність до експериментів, прийняття ризиків і навички критичного мислення, – добре описують офіцерів, необхідних для забезпечення інноваційних зусиль армії.
З цієї причини академічна програма Військової академії США прагне створити середовище, в якому заохочуються ці якості і з якого виходять офіцери-новатори. Для цього, незважаючи на протилежні тенденції у вищій освіті, вона, як і раніше, віддана широкій гуманітарній освіті курсантів. Охоплюючи безліч академічних галузей – від природничих наук, технологій, інженерії та математики до соціальних і гуманітарних наук – основна навчальна програма Військової академії призначена для підготовки офіцерів, які, окрім спеціальних знань з предмета, можуть критично мислити, успішно спілкуватися та розв'язувати задачі в будь-якій обстановці. Як стверджує Девід Епштейн у книжці "Range: Why Generalists Triumph in a Specialized World", "саме цього вимагає швидко мінливий, жорстокий світ, – навичок концептуального мислення, здатності пов'язувати нові ідеї та працювати в різних контекстах".
Доповненням до цієї основної навчальної програми, не менш важливим для розвитку інноваційного мислення в майбутніх офіцерів, є спеціальність курсанта. У фундаментальному дослідженні "Military Innovation in the Interwar Period" Вільямсон Мюррей зазначає, що "один із важливих компонентів успішних інновацій у міжвоєнний період був пов'язаний зі здатністю офіцерів використовувати свою уяву під час вивчення потенційних інновацій". З цієї причини курсантам у межах їхньої спеціалізації дозволяється вивчати предмет за власним вибором і займатися незалежною науковою діяльністю. Це дає змогу кожному курсанту виявляти проблеми, експериментувати і знаходити творчі рішення. Що ще важливіше, це стимулює їхню природну цікавість та інтелектуальну уяву, необхідну для інновацій.
Академічною програмою керує військовий і цивільний професорсько-викладацький склад світового класу. Викладачі є експертами в предметній галузі з реальним досвідом роботи, які навчають курсантів у невеликих класах, часто на прикладі конкретних проєктів. Ці викладачі нерідко повертаються зі служби, де вони на власні очі бачили проблеми, що стоять перед армією, і вони також повернуться до своїх частин більш підготовленими, оскільки викладали та керували міждисциплінарним, інноваційним процесом навчання, що однаково корисно як для курсантів, так і для всієї армії. Наприклад, постійні випробування нових можливостей високоенергетичних лазерів, що проводяться спільно курсантами, викладачами та зовнішніми партнерами, далекі від короткозорої зосередженості лише на технічних питаннях. Навпаки, широта академічної програми веде до постійного правового, етичного та історичного аналізу в поєднанні з серйозними роздумами про те, як найкраще впровадити цю технологію в діючі війська.
Велика навчальна програма Вест-Пойнт і віддані своїй справі викладачі сприяють створенню динамічного середовища, яке призводить до появи офіцерів-новаторів. Кожен випускник, який отримав відповідну інтелектуальну базу, володітиме якостями, необхідними для розробки технологічних, організаційних і доктринальних інновацій, що відповідають сьогоднішнім загрозам. Ці офіцери, як жоден інший компонент інноваційної екосистеми, мають вирішальне значення для того, щоб допомогти армії США успішно орієнтуватися в складнощах і невизначеності сучасного поля бою.
Висновок
Підготовка офіцерів-новаторів має першорядне значення. Ми не знаємо, коли настане наступний конфлікт. Однак ми знаємо, що інновації, рушійною силою яких є мислячий офіцер, мають вирішальне значення для ведення і перемоги в майбутніх війнах. Завдяки гнучкості мислення, набутій у Вест-Пойнті, випускники зможуть зробити свій внесок у зміни, необхідні армії, щоб вистояти на мінливому полі бою. Залишившись наодинці на острові або в глухому лісі зі своїм взводом або ротою, ці офіцери мають почуватися комфортно в умовах двозначності й невизначеності сучасного бою та бути готовими знаходити рішення непередбачуваних проблем.
Саме тому Військова академія США повністю присвячена наданню освіти, необхідної для розвитку інноваційних лідерів. Як писав історик Джон Кіган, "спільна риса всіх битв – це люди", і саме люди – мабуть, найбільша перевага армії США. Людський фактор залишиться головною силою ЗС США, і саме розвиток інноваційного мислення в таких місцях, як Вест-Пойнт, дасть змогу офіцерам досягти успіху на полях битв завтрашнього дня.
Про авторів
Шейн Р. Рівз – бригадний генерал армії США, нині є деканом академічної ради Військової академії США у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк.
Адам Т. Барсун – майор армії США, нині служить як виконавчий офіцер при декані академічної ради Військової академії США у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк. Думки, висловлені тут, належать авторам і не відображають офіційну політику або позицію армії США, Міністерства оборони або уряду США.
Важливо Штучний інтелект: нелюдські переваги
