Рідні хочуть якомога швидше побачити й обійняти своїх близьких звільнених з російського полону. Однак між поверненням в Україну і зустріччю з родиною зазвичай минає певний час – і це не випадково. Про причини такого «карантину» розповіла військовослужбовиця, психологиня ЗСУ Олена Сек в інтерв'ю Zn.ua, інформує «Главком».
«Процедура зустрічі й поводження зі звільненими з полону прописана. Звісно, родина дуже хоче першою зустріти звільненого. Але з погляду фахівця та постізоляційних процесів, це не найкращий варіант», – зазначила Олена Сек.
Психологиня пояснила, що насамперед і для родини, і для самого звільненого з полону така зустріч є надзвичайно сильним емоційним навантаженням. За її словами, саме звільнення вже є потужним емоційним сплеском, а побачення з близькими лише підсилює цей стан: «На тлі ейфорії з’являються певні очікування, що можуть виявитись ілюзіями, а емоції часом настільки зашкалюють, що це ускладнює процес постізоляційного відновлення. На жаль, маємо випадки, коли некоректно організовані зустрічі сильно травмували обидві сторони».
«По-друге – в полоні люди перебувають у стані емоційного вакууму й інформаційної ізоляції. І коли на них умить валиться величезна кількість інформації, це також може завдати великої шкоди. Краще не навантажувати людину важкою, складною або трагічною інформацією, допомагати їй відновлюватись і приводити її в емоційно ресурсний стан поступово», – пояснила фахівчиня.
Експертка також зазначила, що існує ще один ризик – так званий «полон любові». Вона пояснила, що рідні дуже хочуть побачити звільненого, але якщо людина повертається додому, не відновивши повною мірою відчуття власної суб’єктності та контролю над своїм життям, згодом їй може бути дуже складно це зробити.
«Зазвичай родина огортає такою опікою й любов’ю, яка ризикує стати токсичною. Тобто людину знов-таки позбавляють права вибору. Краще, коли відновлення суб’єктності відбувається за допомогою фахівців, у безпечному для звільнених із полону середовищі», – зауважила Олена Сек.
Психологиня зауважила, що в цей період мають діяти обмеження і щодо харчування. Вона пояснила, що в полоні люди тривалий час перебували на голодному пайку, а якщо й мали доступ до їжі, то вона була незбалансованою. Саме тому різке харчове навантаження може негативно вплинути на організм звільнених.
«З погляду постізоляційної роботи правильно, якщо відбудеться короткий аудіо- чи відеоконтакт із родиною – дві-три хвилини: побачили одне одного, а далі чекають і готуються до безпосередньої зустрічі. Це зараз називають карантином. Він триватиме тиждень-два – не всі звільнені мають однаковий фізичний і психологічний стан», – наголосила експертка.
Фахівчиня додала: «Загалом передбачено, що заходи реінтеграції тривають 21 день, а за потреби – довше. За цей час і родина може підготуватися до зустрічі, й звільнений набратися сил, привести себе в порядок і зустрітися з родиною вже в значно більш ресурсному стані».
До слова, 12 червня Україна та Росія провели черговий етап обміну полоненими. Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема ДШВ, Військово-морських Сил, Повітряних Сил, Сил ТрО, СБС, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України.
Читайте також:
- Український воїн повернувся з російської неволі у свій день народження
- Стало відомо, яких окупантів Україна не віддає на обмін полоненими
- «Я вернувся!» Захисник зворушливо поговорив з мамою після повернення з полону (відео)
- Зі сльозами та клубком у горлі! Як Україна зустрічає своїх звільнених з полону
