Війна в Ірані та тривала блокада Ормузької протоки, яка перекрила п'яту частину світових поставок вуглеводнів, змусили країни по всьому світу шукати термінову альтернативу нафті та газу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на CNN.
Головним переможцем у цій ситуації виявився Китай, чий експорт «нової трійки» технологій – сонячних панелей, акумуляторів та електромобілів – у березні досяг історичних максимумів. За даними аналітичного центру Ember, шок поставок викопного палива став потужним каталізатором для глобального переходу на відновлювану енергію, особливо в Азії та Африці, які найбільш вразливі до цінових коливань.
Лише за березень Китай експортував сонячних технологій загальною потужністю 68 гігават, що на 50% перевищило попередній рекорд. П'ятдесят країн світу встановили нові максимуми імпорту китайських панелей, розглядаючи сонячну генерацію вже не просто як екологічний вибір, а як основу національної енергетичної безпеки. Експерти наголошують, що ера безпеки викопного палива остаточно завершилася, і нинішні волатильні ціни роблять сонячну енергію та акумулятори єдиним логічним вибором для споживачів. Зокрема, експорт китайських акумуляторів у березні сягнув 10 мільярдів доларів, продемонструвавши стрімке зростання на ринках ЄС, Індії та Австралії.
Нафтова криза також прискорила поширення електротранспорту, що дозволило суттєво знизити світове споживання нафти. Китайські виробники електромобілів звітують про вибухове зростання закордонних продажів – експорт у березні зріс на 140% порівняно з минулим роком. Прикладом успішної адаптації став Пакистан, який завдяки масовому впровадженню дешевих китайських сонячних панелей зміг заощадити мільярди доларів, що раніше витрачалися на імпорт дорогущої нафти.
Хоча частина березневого стрибка експорту була зумовлена накопиченням запасів перед зміною податкового законодавства в Китаї, аналітики переконані, що конфлікт на Близькому Сході сформував довгостроковий тренд. Державні інвестиції Пекіна в «зелені» галузі не лише забезпечили йому енергетичну самодостатність, а й перетворили країну на ключового геополітичного партнера для держав, що прагнуть захистити свою економіку від наслідків війн за викопні ресурси. Таким чином, чиста енергія стає не лише інструментом екологічної політики, а й головним фактором економічної виживаності в умовах глобальної нестабільності.
Раніше президент США Дональд Трамп під час брифінгу у Білому домі прокоментував можливий стрибок цін на нафту та можливе застосування ядерної зброї.
Відповідаючи на питання про можливий стрибок цін на нафту до $200 за барель, він фактично применшив проблему. «Немає нічого гіршого за ядерну зброю, яка знищує міста», – сказав Трамп.
Як повідомлялось, світові ціни на нафту не відображають реальних масштабів кризи постачання, спричиненої війною в Ірані та обмеженням транзиту через Ормузьку протоку.
