Народна депутатка від «Слуги народу» Єлизавета Ясько з квітня 2026 року судиться зі своїм цивільним чоловіком, експрезидентом Грузії Міхеілом Саакашвілі. Вона вимагає позбавити його батьківських прав та стягнути аліменти на дитину. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Бум розлучень у Раді. Багатодітний нардеп тікає від вагітної дружини, а «слуга народу» вимагає аліментів від Саакашвілі».
1 червня 2023 року Ясько повідомила про народження дівчинки, батьком якої є Саакашвілі. Протягом 2021-2022 роках політикиня показувала у деклараціях колишнього президента Грузії, з яким вона спільно проживала, але не перебувала у шлюбі. Починаючи з 2023 року, Саакашвілі зник із декларацій Ясько. Натомість там лишилася їхня спільна донька Ясько Жасмін Міхеілівна.
В інтерв’ю «Главкому», яке вийшло у вересні 2024-го, Єлизавета Ясько холодно відреагувала на запитання журналістки щодо її спілкування з Саакашвілі. Депутатка наголосила, що більше не їздить до Грузії. «Він (Міхеіл Саакашвілі – «Главком») перебуває у своїй реальності, дуже непростій. Міхеїл поклав своє, по суті, життя заради Грузії і завдав багато болю різним людям тим, що повернувся туди зараз. А все заради чого? Заради майбутнього Грузії. Ми бачимо, що, на жаль, цей крок не виправдав себе», – констатувала обраниця.
У коментарі «Главкому» адвокат Дмитро Бузанов змоделював можливий розвиток судової справи Єлизавети Ясько проти Міхеіла Саакашвілі. Адже ні редакція, ні сам юрист не ознайомлені з доказами, на яких ґрунтуються позовні вимоги депутатки.
Суть претензій нардепки Єлизавети Ясько до Міхеіла Саакашвілі зводиться до двох вимог: позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів
На думку адвоката, Ясько, найімовірніше, зможе домогтися стягнення аліментів, адже обоє батьків зобов’язані утримувати дитину до повноліття незалежно від характеру стосунків між ними. Навіть позбавлення батьківських прав не звільняє від цього обов’язку.
«Тож питання не в тому, чи стягне суд аліменти, а в тому, скільки саме. Позивачка просить третину доходу відповідача. Суд може погодитися або зменшити частку, якщо відповідач доведе, що в нього скрутне становище, інші діти чи проблеми зі здоров'ям. Аліменти присуджують від дня подання позову (ч. 1 статті 191 Сімейного Кодексу), тобто від квітня 2026 року», – заявив Бузанов.
Що стосується процедури позбавлення батька батьківських прав, то тут значно складніше, каже адвокат. Він вважає, що для суду – це крайній захід. Тим паче, що Верховний суд послідовно наголошує, що прав позбавляють лише тоді, коли батько свідомо й з власної вини не виконує своїх обов'язків, а змінити його поведінку вже неможливо. Сама по собі несплата аліментів чи життя батька в іншому місті або за кордоном зазвичай недостатня підстава. Суд з’ясовує, чи цікавиться батько дитиною взагалі, і чому так склалося.
Щоправда, є випадки, коли подібні судові позови з позбавлення батьківських прав, були задоволені.
«Отже, у справі все вирішать докази. Якщо позивачка докаже, що батько роками не цікавиться донькою, не підтримує зв’язку навіть дистанційно, не утримує її і не намагався змінити ситуацію, шанси добрі. Якщо доказів мало, суд скоріше відмовить в позові про позбавлення батьківських прав. Важливим є висновок служби у справах дітей, який у таких справах обов’язковий. А з 5 серпня 2026 року справи про позбавлення батьківських прав, крім того, розглядаються з обов’язковою участю прокурора», – підсумував Дмитро Бузанов.
Читайте також:
- Розлучення по-депутатськи. Як політики під час війни ділять дітей та майно
- Бум розлучень у парламенті. Драма «слуги» Марченко та війна за золото Вірастюків
