Політика Довга розмова про мир. Про що могли домовитися Зеленський та Сі Цзіньпін
Вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну президент Володимир Зеленський поговорив із главою КНР Сі Цзіньпіном. Розмова тривала годину та мала, як кажуть на Банковій, "змістовний характер". Фокус разом з експертами дізнавався, про що могли домовитись два лідери, та як цей дзвінок може вплинути на війну в Україні.
Related video
26 квітня вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну лідери України та Китаю провели розмову телефоном. Цієї комунікації в Офісі президента чекали давно, але визнавали — Пекін тривалий час мовчав.
"У мене була довга та змістовна телефонна розмова з главою Китаю Сі Цзіньпіном. Вірю, що цей дзвінок, а також призначення посла України в КНР дадуть потужний поштовх для розвитку наших двосторонніх відносин", — зазначив одразу Володимир Зеленський.
Експерт в сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш, коментуючи розмову, припускає: цей телефонний дзвінок означає серйозний злам в уявленні Сі не лише про Україну, а й про ситуацію в російсько-українській війні.
"Згадайте, спочатку Китай говорив тезами Кремля, голосував на боці Росії в ООН, підтримував сторону Путіна. На зустрічі Сі Цзіньпіна з Путіним в Москві китайський лідер чітко заявив про неприпустимість застосування та розповсюдження ядерного озброєння. Що зробив Путін? Нехтуючи всіма домовленостями, почав розміщувати тактичну ядерну зброю на території Білорусі. Таким вчинком він продемонстрував Пекіну свою ненадійність як політичного партнера. Зверніть увагу, одразу після цього у Сі відбулися зустрічі з лідерами Європи, зокрема президентом Франції Макроном", — зазначає він.
За словами експерта, телефонна розмова двох лідері означає, що Китай не займає сторону РФ. Він нагадує, що у 12 пунктах мирного плану Пекіну на першому місці стоїть саме повага до суверенітету всіх країн.
А ось політтехнолог Сергій Гайдай говорить, що розмова між Зеленським та Сі не більше, ніж формальність. "Згадайте, китайський лідер на зустрічі з Путіним обіцяв, що говоритиме з Україною, власне це й відбувається. Цей контакт не означає, що відтепер ми будемо товаришувати з Китаєм, у них свої цілі — велика війна з США, яку вони ведуть по всіх фронтах. В цій ситуації Пекіну краще мати ослаблену Росію", — аргументує він.
При цьому Гайдай упевнений: Китай не бачить Україну субʼєктом світової політики, радше обʼєктом під впливом США чи РФ, виходячи з цього і будуватиме свою політику.
"Світовому співтовариству варто зрозуміти, що загроза Путіна, з якою зіштовхнулися, є маленькою в порівнянні з Китаєм. Нова світова війна може початися з певного рішення саме в Пекіні, вони мають для цього потужні можливості. На відміну від Росії, китайська економіка сильна, країна має технології та накачана грошима Заходу", — додає він.
За столом перемовин: Китай намагається забезпечити паузу для Росії
Експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики Наталія Плаксієнко-Бутирська говорить Фокусу, що розмова, довжиною у годину, не така і тривала, аби вислухати та поділитися думками від часу початку повномасштабного вторгнення.
"Президент Китаю 3,5 години розмовляв з Путіним тільки в приватній розмові. А до цього мав їх декілька", — зазначає вона. І продовжує: "Україні важливо було озвучити своє бачення ходу війни та її закінчення, адже раніше Китай озвучив свою позицію стосовно врегулювання так званої української кризи".
Але, з її слів, ця розмова почалась не випадково саме у цей час. Китай намагається грати миротворчу роль і формує поза спиною України об’єднання країн, які мають навертати до миру.
"Я зловила таку думку в китайських медіа, що Китай стоїть на мирній стороні і не підливає масла у вогонь. Тобто напередодні контрнаступу, тоді, коли наші партнери нам погодились давати зброю, і в України є шанси гарно пройти цей контрнаступ, на нього всі покладаються, з’являється Китай зі своєю ініціативою про мирне врегулювання та мирні переговори, планує відправити свого представника", — аргументує вона.
У цьому контексті цікава позиція китайського видання Xinhua, яке повідомляє, що Сі схиляв Зеленського до діалогу та переговорів: "Діалог і переговори є єдиним життєздатним виходом з "української кризи", а в ядерній війні ніхто не виграє".
Іншими словами прагенення Китаю — усадити Україну за стіл переговорів. І це відбувається у той момент, коли Росії дуже потрібна передишка.
На зв'язку з ЄС: послабити відносини європейців з Вашингтоном
"Ймовірно, Китай пропонує якийсь варіант повернення територій через мирний план та свої близькі відносини, — продовжує Плаксієнко-Бутирська. — Я, наприклад, бачу таку ймовірність".
Причина: Китай намагається налагодити свої стосунки з ЄС. Йому вже вдалось певною мірою переконати президента Франції Еммануеля Макрона, що в Європейському союзі потрібно більше автономії.
"Йдеться про обробку певних країн для розколу зі США, – говорить експертка. — Втім необережність їхнього посла Китаю у Франції викликала дуже серйозну бурю і поставила під сумнів взагалі будь-яку позицію Китаю, а від наших партнерів з центральної та східної Європи прозвучали сумніви про те, що Китай взагалі може відігравати роль мирного регулювальника, миротворця".
Нагадаємо, кілька днів тому посол Китаю у Франції Лу Шайє поставив під сумнів суверенітет країн колишнього СРСР. За його словами, ці країни "не мають ефективного статусу в міжнародному праві", тому що немає відповідної міжнародної угоди, яка б ратифікувала їх статус". Крім того, він сказав, що Крим був "російським спочатку". Офіційний Пекін уточнив: "поважають незалежність країн колишнього Радянського союзу і, позиція Пекіна в цьому питанні є незмінною".
Вікно можливостей для Китая зачиняється. У ЄС лунає багато закликів, що треба міняти стратегію стосовно Китаю. Тому йому дуже важливо демонструвати свої можливості — зіграти роль миротворця та показати себе активним гравцем, насамперед в очах ЄС. Тому можна припустити, що ця розмова з Зеленським саме тому так швидко відбулась.
Обмін дипломатичними представниками з Китаєм
Тим часом МЗС Китаю повідомило про делегування до Києва спеціального представника уряду з питань Євразії Лі Хуея — "для поглибленого спілкування з усіма сторонами щодо політичного врегулювання "кризи" в Україні".
Лі – колишній посол КНР у Росії.
"Раз він очолює цей напрям, значить — він добре розуміється на РФ, — продовжує експертка з питань Східної Азії Наталія Плаксієнко-Бутирська. — Це не є чимось дивним, тому що часто в азійських країнах практикувалось призначення на посади у пострадянський простір людей, які працювали в Москві, а отже знали російську мову та регіон. В даному випадку ця людина очолює департамент євразійського напрямку, покриває його та регіон, тому його відправляють для зустрічі. Вони взяли дипломата нижчого рівня, сюди не їде міністр закордонних справ. Навіть у цьому випадку вони не направили до України дипломата вищого рівня. Тож це тільки початок цих перемовин".
А ось українська сторона підібрала посла, який є високим за своїми попередніми рангами.
Нині йдеться про довгоочікуване призначення на посаду Павла Рябікіна. Він колишній народний депутат трьох скликань (двічі безпартійний, один раз від УДАРу), гендиректор аеропорту Бориспіль (у 2017-2020 рр.), голова Державної митної служби (у 2020-2021 рр.) та міністр із питань стратегічних галузей промисловості (у 2021-2023 рр.). При цьому Рябікін має досвід роботи у дипломатичній установі у 2009-2010 роках був послом у Королівстві Данія.
"Це свідчить про те, що Україна до кандидатури посла підходила дуже ретельно. У нього є міністерський бекграунд. Враховували вочевидь специфіку Китаю, подумали, що там потрібна людина, яка має певні регалії в очах Китаю, аби сприймали з більшим статусом", — додає Плаксієнко-Бутирська.
Призначення посла для України важливо — має бути дипломат, який доноситеме думку країни, але, вочевидь, на серйозні рішення він впливати не буде. Експерти зауважують, що у Пекіні вже багато років існує російська монополія на дипломатію, враховуючи дуже близькі стосунки китайського лідера з Путіним і РФ і взагалі на взаємодію Росія-Китай і протиріччя Китай-США.
Тим часом у Білому домі привітали телефону розмову Зеленського та Сі, однак висловили сумнів, що наразі незрозуміло, чи ця розмова дасть імпульс миру.
Нині експерти говорять, що висновки з розмови двох лідерів робити ще зарано. Як і сподіватися на миротворчі здібності Китаю. Після зустрічі Путіна та Сі нічого не змінилось — РФ не готова закінчувати військові дії, її риторика залишається агресивною.
