Нарешті можу опублікувати ексклюзивні фото з поїздки на фронт Бориса Джонсона. Сьогодні британська газета Daily Mail публікує розлогий репортаж самого Бориса – людини, яка починала кар'єру журналістом – із Запорізького напряму. Він відвідав позиції 65-ї бригади.
Про це таємне фронтове відрядження відомого політика та колишнього британського прем'єр-міністра, я дізнався від воєнного кореспондента Daily Mail Річарда Пендлбері, з яким зустрівся в Лондоні минулого місяця – мене запросили для участі в Медіафорумі.
Річард якраз разом із фотографом Джеймі Вейзманом повернувся з України і розповів: Борис наполегливо попросив фронтову команду Daily Mail організувати таку поїздку на передову. Домовились: фото притримати і публікувати одночасно з виходом матеріалу в газеті. Оскільки саме загострилася війна навколо Ірану, то вихід публікації відкладався. І ось цей момент настав.
Ось що пише Борис Джонсон:
Про Запоріжжя:
- Їдучи широкими бульварами міста, відчув його потенціал і багатство, яке чекає на повернення. Chevrolet мав тут завод ще у 1930-х.
- Греблю будували ті самі американські інженери, що зводили Гувер дамбу. «Одного дня, я сподіваюся і вірю, це американсько-українське партнерство відновиться».
Про військових:
- Він описує службовця на позивний Кокос – пілота дронів, який знищив 434 росіян, отримав жахливе поранення від танкового снаряда, відмовився від ампутації і повернувся воювати.
- «Якщо людина може пройти через таке і битися далі з такою нещадною ефективністю – цих українців не зламати нічим».
Про людей:
- Пінг-понг тренер у мирному житті Юрій вночі виходить зі своїми людьми в поле і стріляє по дронах з кулемета Браунінга зразка 1917 року. «Ми просимо українців захищати свої сім'ї зброєю, яка така сама стара, як я».
- Двадцятичотирирічна Даша – офіцер зв'язку – родом із Краматорська. «Як ми можемо погодитись віддати Краматорськ? Я пішла в армію, щоб захистити його».
15 фото На весь екран
До речі, саме під час тієї лондонської зустрічі з Річардом я передав йому для Бориса примірник прифронтової газети «Зоря» з Харківщини – тієї самої, яку редактор Василь Мирошник щотижня розвозить селами за кілька кілометрів від лінії фронту.
Річард назвав цей маршрут «одним із найнебезпечніших газетних маршрутів у світі». Борис взяв газету в руки та визнав, що робота Василя вражає.
Для нашого «Індіани Джонса української журналістики» – це, мабуть, найнезвичайніший читач за всю історію «Зорі».
Про головне:
- «Після 48 годин на передовій я більше ніж будь-коли переконаний: українці переможуть. Одного дня вони позбудуться орків Путіна, і ця прекрасна, щедра країна буде вільною».
За фото дякую Андрію Андрієнку, члену НСЖУ – військовослужбовцю 65-ї бригади.
Журналісти важливі.
Читайте також:
- Головна дилема ЗСУ перед битвою за Оріхів. Огляд фронту
- Європейці бачать у США більшу загрозу, ніж у Китаї: що пішло не так
- Парадокс: Росія могла досягти більшого без війни
