Воєнний фокус Російсько-українська війна Контрнаступ ЗСУ у 2023 році Leopard і Bradley не панацея, попереду йде піхота: ЗМІ розповіли про втрати контрнаступу ЗСУ
За словами журналістів, медики з 47-ї бригади кажуть, що кількість втрат (убитими і пораненими) обчислюється чотиризначними цифрами. Особовий склад підрозділу, який брав участь у визволенні Роботино, з липня скоротився до 25%.
Related video
Позбавлені страху українські захисники з елітних штурмових підрозділів, які бачили смерть, йдуть в авангарді контрнаступу ЗСУ. Їхні прогнози відрізняються від того, про що говорять генерали і військово-політичне керівництво після прориву першої лінії ЗС РФ у районі Роботиного Запорізької області. Про це пише The Times.
"Щоб воювати ефективно, потрібно, взагалі-то, бігати за смертю, а не дозволяти смерті бігти за тобою", — сказав 23-річний український військовослужбовець із батальйону "Скала", який назвався просто як "боєць". За його словами, він готовий до смерті тільки тому, що повинен.
Журналісти пишуть, що тривалість життя штурмових бригад на передовій найнижча. Особовий склад підрозділу згаданого "бійця" з липня, коли він долучився до операцій зі звільнення Роботиного, скоротився до 25%.
"90% хлопців тут загинуть теж, — додав він. — Ми це знаємо. Звичайно, ми пройшли першу лінію росіян. Але, їб*не пекло, якою ціною".
Населений пункт Роботине — це перша з трьох ліній оборони ЗС РФ. Але бригадний генерал Олександр Тарнавський, керівник операцій ЗСУ на півдні, у своєму нещодавньому інтерв'ю західним ЗМІ заявив, що росіяни витратили 60% ресурсів на оборону Роботиного, і висловив сподівання на те, що до настання жовтневих дощів Україні буде простіше, ніж при прориві першої лінії, перейти до наступного етапу контрнаступу — у напрямку узбережжя Азовського моря.
Раніше покладалися надії на те, що західна бронетехніка (Leopard і Bradley) матиме вирішальне значення на полі бою. Однак першими оборонні рубежі доводиться долати піхоті, яка ночами пробирається через мінні поля, а потім уже настає черга західної бронетехніки.
"Bradley і Leopard прекрасні доти, доки не підриваються на міні і не можуть рухатися. Далі їх атакує російська артилерія", — сказав військовослужбовець.
За його словами, головний урок, який ЗСУ вивчили за літо, полягає в тому, що спочатку атаки проводить піхота ночами на своїх ногах. А бронетехніка з'являється пізніше.
Успіх цих високомотивованих штурмових бригад може стати ключовим у подальших проривах російських оборонних побудов.
Журналісти зазначають, що великі надії, які спочатку покладали на підрозділи із західною бронетехнікою, як-от 47-а механізована бригада, розбилися, зіткнувшись із реаліями на полі бою.
47-у бригаду, яку готували в Німеччині на БМП Bradley і танках Leopard, хвалили і західні, і українські медіа ще до старту контрнаступу. Навіть попри відсутність повітряної підтримки — ключового елемента у військовій доктрині НАТО.
Однак без повітряної підтримки і за обмежених можливостей у тому, що стосується розмінування території, у червні 47-а бригада зазнала важких втрат на південному фронті.
У бронетранспортер М-113 помістили 24 поранених
Журналісти посилаються на заяви медиків підрозділу, які кажуть, що кількість втрат (убитими і пораненими) обчислюється чотиризначними цифрами.
Бої були настільки запеклими, що в деяких випадках чисельність команд медиків 47-ї бригади скоротилася наполовину через втрати, яких вони зазнали, евакуюючи поранених із фронту до Роботіно. Попри те, що під час евакуації використовуються бронемобілі М-113 американського виробництва.
Одна з команд медиків розповіла, що два їхні М-113 були знищені під час виконання завдання біля Роботиного. Кількість поранених, яких їм доводилося вивозити за один раз, часом перевищувала можливості всієї наявної бронетехніки.
"Технічно в М-113 поміщається чотири поранених, — розповів Тарас, лікар однієї медико-евакуаційної команди 47-ї бригади. — Якось у липні ми завантажили 24 поранених в одну машину. Ті липневі дні були найжахливішими. Ми просто рахували втрати".
Тарас розповів про російські бомбардування Роботиного, які тривали через кілька днів після його звільнення. Інтенсивність обстрілів зруйнованого села була настільки високою, що українські військові могли пересуватися по ньому тільки на бронетехніці в темний час доби.
"Шість ночей тому ми отримали завдання витягнути вбитих і поранених із "Бредлі", у який влучив якийсь новий російський снаряд, — розповів медик. — Я підійшов якомога ближче і витягнув командира "Бредлі". У нього не було ноги, але полум'я припекло її, тому сильної кровотечі не було".
За його словами, витягнути навідника не вдалося, бо його тіло застрягло в зруйнованій вежі.
"Водієві відірвало голову. Ми думали, що зможемо забрати його тіло, але потім почався обстріл і довелося його там залишити, — пояснив медик. — Попри все це, двигун "Бредлі" все ще продовжував працювати. Подібні сцени настільки часті в нашому житті, що, здається, ми втратили здатність боятися".
Жахи на південному фронті стають повсякденністю і притупляють страх, водночас у військовослужбовців усе ще вистачає емоцій, щоб презирливо заперечити тим в Україні та за кордоном, хто вважав, що швидке передання західної військової техніки призведе до швидких результатів у війні, кінець якої на передовій бачить небагато людей.
"Коли я чую, як люди сидять на диванах вдома або за кордоном і кажуть: "О, в української армії тепер є Bradley і Leopard, тепер вони покажуть росіянам, що до чого", — я хапаюся за голову обома руками", — сказав боєць ЗСУ. Я б хотів, щоб вони приїхали сюди та побачили реальність нашої боротьби".
Генштаб ЗСУ не публікує дані про втрати українських захисників, але станом на 5 вересня орієнтовні втрати російських військ становлять 265 680 осіб убитими.
Нагадаємо, що, за словами заступника міністра оборони України Ганни Маляр, ЗСУ прорвали перші рубежі оборони російських військ за більшістю напрямків. У Запорізькій області окупанти спорудили кілька оборонних рубежів, але ЗСУ поступово ці укріплення пробивають.
Також повідомлялося, що звільнення Кліщіївки буде ударом для ЗС РФ.
