Фото: з вільного доступу Цього року міністерство передбачило для України близько 330 млн євро.
Міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Рім Алабалі-Радован закликає дозволити додаткові державні запозичення для фінансування України. Вона попереджає, що без такого кроку Берлін не зможе й надалі підтримувати Київ на нинішньому рівні через скорочення бюджету.
Про це повідомляє Reuters.
Міністерка порушила це питання під час зустрічей Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Бангкоку. Вона наголосила, що російські атаки стають дедалі руйнівнішими, призводять до нових жертв і посилюють страждання українців. Водночас фінансові можливості Німеччини для цивільної допомоги Україні скорочуються.
Алабалі-Радован пропонує передбачити виняток для України з так званого боргового гальма – закріпленого в Конституції Німеччини правила, яке обмежує державні запозичення. Це дало б змогу зберегти фінансування навіть на тлі загального урізання видатків.
Цього року міністерство передбачило для України близько 330 млн євро. Для порівняння, у 2022 році сума становила 670 млн євро, а у 2023-му – 750 млн євро. Таким чином, обсяг допомоги за цим напрямом уже суттєво зменшився.
За словами міністерки, подальше скорочення може бути пов'язане не зі зміною політичного курсу, а з нестачею коштів. Значна частина бюджету її відомства вже закріплена за довгостроковими програмами, тому можливості перенаправляти гроші обмежені. Найбільше ризикують постраждати програми оперативного реагування на кризи, для яких використовують гнучке фінансування.
Ініціативу Алабалі-Радован підтримав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, представник Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Однак усередині цієї політичної сили немає єдності щодо нових винятків із боргових правил. Частина її представників не хоче розширювати перелік уже погоджених послаблень, зокрема для оборонних витрат.
Алабалі-Радован заявляє, що її міністерство вже надає Україні пріоритет, але водночас мусить фінансувати програми реагування на інші конфлікти та гуманітарні кризи. Вона також підтримала заклик канцлера Фрідріха Мерца до міжнародних партнерів збільшити допомогу Києву, наголосивши, що інші держави можуть узяти на себе більшу частину витрат.
