Після зриву планів щодо проведення прямих мирних переговорів Вашингтон і Тегеран увійшли у фазу небезпечної невизначеності. Обидві сторони намагаються випробувати одна одну на витривалість, сподіваючись, що опонент першим поступиться під тиском економічних та військових ризиків. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The New York Times.
Хоча активні бойові дії припинені, відсутність дипломатичного прогресу створює ситуацію, яку іранські аналітики називають «стратегічною невизначеністю», що за своєю суттю може бути небезпечнішою за короткостроковий збройний конфлікт.
В Тегерані панує впевненість, що країна здатна витримувати економічний тиск довше, ніж адміністрація Дональда Трампа. Іранські чиновники розраховують на те, що перебої в роботі Ормузької протоки та дефіцит нафти на світовому ринку завдадуть США відчутніших збитків, ніж самому Ірану, принаймні у короткостроковій перспективі. Проте внутрішня ситуація в ісламській республіці залишається критичною: через війну країна стикається з дефіцитом медикаментів та нафтохімічної продукції, а інфляційні прогнози є невтішними. За найоптимістичнішим сценарієм інфляція сягне 49%, тоді як стан «ні війни, ні миру» може підняти її до 70%, а відновлення бойових дій загрожує гіперінфляцією понад 120%.
Дональд Трамп демонструє непохитність, скасувавши візит своїх спецпосланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Ісламабаду. Президент США вважає, що іранська сторона лише затягує час, і впевнений у перемозі Вашингтона в економічному протистоянні. Водночас Тегеран висуває зустрічну умову: жодних прямих контактів, доки США не знімуть військово-морську блокаду іранських портів. Попри цю публічну жорсткість, іранська дипломатія продовжує активні маневри. Міністр закордонних справ Аббас Арагчі проводить інтенсивні консультації з Оманом – стратегічно важливим партнером у зоні Ормузької протоки – та готується до візиту в Росію.
Аналітики застерігають, що нинішня консервативна поведінка іранського керівництва зумовлена страхом внутрішніх звинувачень у разі провалу будь-якої угоди. Проте такий стан робить Іран вкрай вразливим перед загрозою раптових атак з боку США чи Ізраїлю. Хоча авторитарний режим може утримувати внутрішню стабільність протягом трьох-шести місяців, глобальні потрясіння на ринку добрив та енергоносіїв можуть настати значно раніше. Питання лише в тому, чи стануть ці глобальні економічні виклики достатнім стимулом для Трампа та іранського керівництва, щоб повернутися за стіл переговорів раніше, ніж ситуація вибухне з новою силою.
Раніше Тегеран спростував інформацію про підготовку прямої зустрічі між іранськими та американськими представниками в Пакистані. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що іранська сторона не планує контактів із делегацією США, а всі зауваження та пропозиції Тегерана будуть передані пакистанським посередникам.
Нагадаємо, перший раунд переговорів між США та Іраном завершився 12 квітня без відчутних результатів. Сторони не змогли досягти домовленостей через розбіжності щодо ядерної програми Тегерана. Зокрема, Іран не надав гарантій відмови від створення ядерної зброї.
