То збирається Трамп завершувати війну за 100 днів чи не збирається? Чи запланував переговори на Пасху 20 квітня і підписання перемир'я на «9мая» – чи це все чутки?
Це при тому, що жодних конкретних даних чи хоча би однозначних заяв з датами нема. Але до отакого ворожіння на кавовій гущі долучились навіть поважні західні ЗМІ, та ж The Independent. Чи значила щось присутність Арахамії у Вашингтоні – чи цьому не варто приділяти надмір уваги?
Звісно, це все просто хайп заради привернення уваги. Більш-менш точно можна визначити хіба річ, пов'язану з характером Трампа.
Я про те, що приурочити будь-які заходи до «9мая», – хоч зустріч, хоч початок переговорів, хоч підписання перемир'я – для Трампа значитиме прогнутись під Путіна. Без варіантів. Путін однозначно це саме так і подасть в публічній позиції.
А що ми всі знаємо про Трампа точно: він ніколи, ніяк, за жодних умов не допустить свої підкореної позиції чи хоч натяку на неї. Заради будь-яких цілей Трамп не піде на те, що хоч хтось сприйме як прогин під Путіна. Тим більше, якщо він прогнеться (чи нібито прогнеться) під Путіна напередодні важливих домовленостей з Сі – той же дійсно сприйме це як повну втрату обличчя Трампом, в найкращих традиціях Сходу.
Та й загалом передумови для тих «100 днів і 9 мая» мінімальні. Адже по-перше, Трамп почав жорстко закручувати гайки з санкціями. Настільки жорстко, що це справило належне враження навіть на Індію з Китаєм (це про заморожені на траверзі російські танкери, які клієнти різко передумали розвантажувати, бо новий пакет санкцій). Логічно, що американський президент із задоволенням додивиться хоча би до перших справді руйнівних результатів своїх рішень.
По-друге, Трамп і його команда вже позначили період в 6 місяців для досягнення якогось рішення по Україні (тобто, не позначений навіть характер того рішення – значить, будь-який не негативний результат буде вважатись перемогою Трампа над проблемою війни в Україні). Отже, ті умовні 100 днів ніяк не тиснуть на Трампа – в нього позначений значно вільніший дедлайн. Десь влітку.
Тому Трампу, оскільки він не має на сьогодні конкретної схеми вирішення проблеми, вигідніше спокійно почекати впливу жорсткіших санкцій. Почекати, яке рішення обере Китай (тобто, чи так їм треба підтримати Путіна, чи він вигідніший в позиції не-переможця, назвемо це так). Перечекати значущі для Путіна дати («9мая», «дєнь Россіі» 12 червня і «22июня»). І тоді вже у визначені ним самим, а не Путіним строки, десь в липні (може навіть 4 числа для більшого символізму), підвести всіх до підписання якогось документу (нагадаю, пасуватиме будь-який, Трамп завбачливо не називав жодного конкретного формату вирішення проблеми України). Бінґо, Трамп – тріумфатор і кандидат на Нобелівку миру.
До речі, навіть Нобелівка Трампу не тисне дедлайнами. Бо на формальне подання «до 1 лютого» він все одно запізнився. Але десь до жовтня члени комітету і самі можуть подати номінанта, щоб встигнути до вручення 10 грудня.
А на «9мая» я би швидше розраховував на один з найтяжчих масованих ракетних обстрілів України (і «Орешник»), а не на підписання миру. От якби Путін дотиснув до підписання повної капітуляції України, то може би й 8 чи 9 травня протиснув. А без того Путіну буде надто жирно, а Трампу – соромно погоджуватись на таке.
Читайте також:
- Хто здав Південь України росіянам? Нові деталі скандального розслідування (документи)
- Хто здав Харківщину? Усі деталі затримання топвійськових
