2 травня 2026 року настав момент, якого чекали і артисти, і віддані вболівальники – Євробачення-2026 стартувало першими репетиціями номерів. Про їх перебіг повідомлятиме «Главком» в цій новині.
Про перші репетиції
Перші репетиції тривають 30 хвилин, і є закритими для всієї преси, тому вся інформація надходить зі спеціального реддиту від офіційної сторінки Євробачення.
Під час них виконавці виходять в усьому необхідному вбранні та вперше намагаються показати свої номери. Після завершення прогону кожна делегація прямує до кімнати для перегляду, щоб подивитися запис репетиції. Тут обговорюються будь-які зміни щодо візуальних ефектів, роботи камери, хореографії тощо. Після цього відбудеться консультація з питань макіяжу, яка триває 20 хвилин і є завершальним етапом репетицій.
Блог перших репетицій (2 травня)
12:10. Молдова: Satoshi – Viva, Moldova!
Молдова відкриває півфінал драйвовим, енергійним треком Viva, Moldova! від Satoshi, який є ідеальним початком головного музичного конкурсу Європи. Для тих, хто бачив його номер на нацвідборі, не дивно, наскільки шаленою є енергетика Satoshi. У Wiener Stadthalle він отримав ще більше простору – і використовує його на повну, активно рухаючись сценою та буквально насолоджуючись кожною секундою. На початку виступу за його спиною яскраво з’являється прапор Молдови, що додає моменту особливої атмосфери.
Образ артиста також не залишає байдужим: на плечах – масивні ланцюги, які доповнюють синій спортивний топ із блискучими елементами. Такий стиль підхоплює і вся команда на сцені – від музикантів до бек-вокалістів, серед яких можна помітити й учасницю Євробачення-2013 Aliona Moon. Попри аксесуари, номер залишається дуже рухливим – стрибків і енергії тут більш ніж достатньо.
Окремо варто згадати візуальну складову. Satoshi продовжує демонструвати своє захоплення японською культурою (псевдонім співака пов'язаний з анонімною постаттю автора біткоїна Сатоші Накамото) – яскравий, милий і кольоровий бекграунд створює легкий, навіть грайливий настрій, який чудово доповнює виступ. І так, там теж вистачає руху та динаміки.
12:50. Швеція: Felicia – My System
Виступ Felicia проходить так, ніби сценою потрапила під хвилю потужної енергії. Співачка виходить у поєднанні чорного та блискучого червоного, які є кольорами, що відсилають до образу з її кліпу на Black Widow. Водночас це вже не той костюм, який був на Melodifestivalen – образ помітно оновили й покращили.
Виступ починається ефектно: вітер розвіває дим, з якого поступово з’являється співачка. Хоча її обличчя традиційно частково приховане маскою, це лише додає інтриги. І так, той самий момент зі зміною масок ближче до фіналу нікуди не зник – виглядає так само вау, як і раніше. До цього додається ще й гігантська проєкція Felicia, яка ніби виходить зі screen-ів у зал – ефект справді сильний.
Як і у виступі на нацвідборі, у номері дуже багато лазерів. Але у Відні додали новий елемент: взаємодію. У другому куплеті Felicia ніби бореться з лазерами руками, а потім підкорює їх і змушує працювати на себе. У підсумку вони ідеально підсвічують її рухи та пози, роблячи картинку максимально ефектною. Вона точно знає, як працювати зі світлом.
13:30. Хорватія: Lelek – Andromeda
Уже на початку номера камера ефектно використовує подіум, що веде від Green Room до сцени – і це перший момент за всі виступи, коли він справді розкривається у всій красі. Такий хід додає виходу гурту масштабу й підкреслює важливість їхньої появи на сцені.
Фанати Lelek добре знають їхню любов до сценічних образів із накидками, і у Відні ця деталь повертається. Щоправда, тепер до стилю додали насичений темно-червоний відтінок, який створює трохи моторошну, але дуже ефектну атмосферу – ідеально під драматичний настрій пісні.
Візуальна частина також працює на повну. Екрани позаду допомагають розповісти історію, переносячи глядача від містичної печери до зачарованого лісу. А фінал узагалі виглядає як стрімкий проліт крізь своєрідний портал чи часовий тунель, який затягує настільки, що хочеться одразу переглянути виступ ще раз.
14:15. Греція: Akylas – Ferto
Це взагалі реальність чи ми щойно опинилися всередині відеогри? Виступ виглядає так, ніби глядачів буквально перенесли у світ аркад – з ілюзіями, рівнями та новими персонажами, яких Akylas поступово відкриває публіці.
Грецький артист на сцені Wiener Stadthalle перевтілюється у своєрідного «тигра». Це підкреслює і його образ – поєднання помаранчевого та чорного, пухнасті чоботи й грайлива шапка з вушками. Виглядає яскраво, трохи фанково і точно запам’ятовується. Такий стиль легко уявити і на фан-вечірках Євробачення – має всі шанси стати їхнім символом надовго.
Але виступ не обмежується лише грою та яскравою картинкою. У певний момент Akylas різко змінює тон: зупиняється, знімає окуляри, виходить з образу й звертається до своєї мами. Цей емоційний епізод додає номеру глибини і точно зачепить багатьох глядачів.
14:55. Португалія: Bandidos do Cante – Rosa
Постановка Португалії починається з безперервного кадру, який плавно проходить уздовж лінії Bandidos do Cante, що співають просто в зал. Їхня подача нагадує футбольну команду перед вирішальним матчем, коли звучить гімн: відчувається гордість і єдність. Bandidos do Cante не просто виконують Rosa у стилі cante alentejano – вони ніби знайомлять глядача з цим жанром, передаючи його атмосферу і значення.
Ті, хто бачив їх на Festival da Canção, впізнають ще одну деталь – поява шостого учасника. Скрипаль знову долучається до номера, додаючи ніжності й створюючи особливий, майже магічний момент, який підсилює загальний спокійний настрій виступу. У фіналі візуальна частина оживає: екран позаду гурту наповнюється рухом, і Rosa буквально «розквітає» – як у прямому, так і в переносному сенсі.
16:30. Грузія: Bzikebi – On Replay
Bzikebi представляють Грузію вже на «дорослому» Євробаченні, але виходять на сцену у чорно-жовтих образах, відсилаючи до свого яскравого минулого на дитячому конкурсі. Їхній «бджолиний» стиль помітно еволюціонував з часів перемоги у 2008 році. На сцені у Відні це вже не просто костюми, а образи з майбутнього – жовті комбінезони з чорними елементами виглядають як щось із майбутнього. Усе це створює відчуття супергеройської естетики, що цілком відповідає їхній ролі як своєрідного мосту між дитячим і дорослим Євробаченням.
І на цьому сюрпризи не закінчуються. Паралельно з виступом з’являється ще одна версія тріо – так звані кіборг-Bzikebi. Вони виглядають дещо загрозливо, але виконують свою роль, підсилюючи енергію основного виступу, ніби заряджаючи артистів. До того ж, кульмінація підкріплюється потужним лазерним шоу. Світлові ефекти тут справді вражають і додають номеру динаміки, тому Bzikebi повністю виправдали обіцянку «запалити» сцену.
17:10. Фінляндія: Linda Lampenius x Pete Parkkonen – Liekinheitin
Лінда Лампеніус з’являється одна на покинутій сцені, яка колись була оркестром. Навколо – перевернуті стільці та розкидані пюпітри, ніби щось раптово обірвало репетицію. Атмосфера одразу створює інтригу: що тут сталося?
Паралельно увага переноситься до «сповідальні», де з’являється Пете Парконен – і з оновленим образом. Його новий, більш відкритий сценічний костюм підкреслює емоційність моменту, адже герой буквально готовий висловити все, що накопичилося. Зміни торкнулися й самої Лінди. Її образ став світлішим: замість попереднього варіанту – ефектна срібляста сукня, яка виглядає ще більш виразно під час її повільного руху до палаючої «сповідальні». Весь номер тримає напругу, а обидва артисти буквально випромінюють сценічну харизму.
Постановка Liekinheitin виглядає як справжній драматичний перформанс із відтінком спортивної напруги. У кульмінаційний момент Лінда стрімко рухається сценою, ніби до фінішу, щоб знову зустрітися з Пете. Там її піднімають на залишки оркестрових місць для фінального протистояння. Сцена завершується максимально ефектно – герой падає на коліна, а простір навколо ніби спалахує, стираючи всі сліди цієї історії.
