Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Романа Сікідіна.
47-річний старший сержант Роман Сікідін, псевдо Саід, поліг 3 листопада 2023 року біля Авдіївки на Донеччині. У червні 2024 року тіло захисника повернули під час репатріаційного обміну. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам'яті «Меморіал».
Роман народився 17 січня 1976 року в Сумах. Після школи опанував професію слюсаря-монтажника та електрозварника. Багато років працював за фахом на місцевому заводі, який виготовляв деталі та обладнання для промисловості. Згодом – на будівництві. За цей час він одружився, в родині народилося двоє дітей.
Чоловік обожнював риболовлю, захоплювався їздою на велосипеді та привчив і сина до цього заняття. Після його народження він дуже мріяв про доньку. Дружина каже, що між ними був особливий зв’язок.
У лютому 2015 року Романа мобілізували. Він рік прослужив у Нацгвардії, воював на донецькому напрямку. З 2016-го підписав контракт із ЗСУ. В останні роки був командиром відділення у складі 110-ї окремої механізованої бригади. Рідні згадують Романа як надійного чоловіка, який боровся за правду.
Роман Сікідін мав багато нагород за сумлінну службу, зокрема: відзнаку президента «За участь в Антитерористичній операції» Платформа пам'яті «Меморіал»
«Перший бій під час повномасштабного вторгнення чоловік прийняв у Конотопі. Потім їх відправили на Донеччину. За майже два роки великої війни я бачила його чотири рази. Востаннє ми розмовляли телефоном 3 листопада 2023 року. Наступного дня був день народження нашої доньки, а Роман ішов на позиції. Я знала, що кілька днів може не бути зв’язку, проте очікувала хоча б на «плюсик» у повідомленні. Іноді йому вдавалося його відправити. Але плюсика не було. І 5-го числа я почала дзвонити побратимам, відчувала щось лихе. Вони розповіли, що коли Роман прийшов на позиції, почався бій. Місце, де вони були, зайняли російські військові. Він точно зазнав поранення, але залишалася слабка надія на полон», – сказала дружина Тетяна.
Пізніше дружина впізнала чоловіка за татуюванням, жетоном і браслетом. Також загибель підтвердила ДНК-експертиза.
Роман мав багато нагород за сумлінну службу, зокрема: відзнаку Президента «За участь в Антитерористичній операції», відзнаку-медаль «Ветеран війни – Учасник бойових дій», а також медалі «Учасник АТО», «Захиснику України. За честь! За славу! За народ! Піски» та «За оборону України».
Захисника поховали на Ново-Центральному Баранівському кладовищі в Сумах.
Посмертно захиснику надали звання «Почесний громадянин міста Суми».
У нього залишилася дружина, двоє дітей та мама.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Читайте також:
- Загинув під час прориву колони російської техніки. Згадаймо Максима Данилова
