Протягом тривалого часу Дональд Трамп застосовував тактику тиску на інші держави, намагаючись диктувати умови в усьому – від торговельних відносин до внутрішніх методів управління. Проте останні події демонструють, що світові лідери все частіше готові кидати виклик американському президенту, виявляючи обмеженість його впливу. Про це пише «Главком» із посиланням на Politico.
Зокрема, іранське керівництво відмовилося від пропозицій США щодо миру, обравши продовження військового протистояння. В Угорщині виборці не підтримали Віктора Орбана, одного з ключових союзників Трампа в Європі. Папа Лев XIV відкрито заявив, що не боїться критики з боку Білого дому, апелюючи до вищих духовних цінностей.
Адміністрація Трампа часто сприймає світову арену як простір, де за допомогою погроз, санкцій або військової сили можна змусити будь-яку столицю підкоритися. Однак у міжнародній політиці діє закон протидії: кожна силова акція викликає реакцію, яка часто не збігається з очікуваннями Вашингтона. Експерти, зокрема Річард Хаасс, зазначають, що Трамп не адаптується до нової реальності, де цькування перестає бути ефективним інструментом.
Існує також серйозне занепокоєння, що до президента не доходить об’єктивна інформація про стан справ у світі, оскільки його оточення уникає «гіркої правди». Стиль переговорів віцепрезидента Джей Ді Венса з Іраном лише підтвердив це: замість пошуку компромісу США фактично висували ультиматуми, що було сприйнято Тегераном як небажання вести рівноправний діалог. Західні дипломати наголошують: якщо ви хочете чогось досягти від іншої сторони, ви повинні пропонувати щось натомість, а не лише погрожувати новими ударами.
Державний департамент відкидає критику, стверджуючи, що Трамп лише захищає американські інтереси, які роками ігнорувалися. Проте наслідки такої жорсткості стають дедалі відчутнішими. Наприклад, спроби Трампа тиснути на Данію щодо Гренландії змусили європейських лідерів шукати шляхи зменшення оборонної залежності від США. Аналогічна ситуація спостерігається і в економіці: запровадження тарифів стимулює країни шукати нових торговельних партнерів в обхід Америки.
Критичною помилкою команди Трампа називають ставлення до глобальних конфліктів як до «угод з нерухомістю». Такий підхід ігнорує питання ідентичності та боротьби народів за виживання, які неможливо оцінити лише матеріальними вигодами. Хоча Трамп іноді відступає перед сильними гравцями, як-от Китай, він продовжує ігнорувати інтереси менших держав.
Зрештою, така політика може прискорити перехід до «постамериканського світу», де США втратять роль головного центру тяжіння. Замість того, щоб спиратися на довіру надійних союзників, Вашингтон може опинитися в ситуації, коли йому доведеться просити про допомогу країни, які більше не вважають Америку своїм безумовним партнером.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що угода з Іраном може бути укладена вже найближчим часом – до кінця квітня.
За словами американського лідера, відповідний сценарій є цілком можливим на тлі поточної ситуації навколо Ірану. «Це можливо. Цілком можливо. Їх (Іран, – ред.) добряче побили. Це цілком можливо», – наголосив Трамп.
Нагадаємо, Трамп вважає, що війна з Іраном завершена. Про це повідомила ведуча Fox News Марія Бартіромо після інтерв’ю з Трампом. За її словами, під час розмови президент багато говорив про економіку, НАТО та ситуацію навколо Ірану. Бартіромо стверджує, що уточнила прямо у американського лідера, чи завершилась війна з Іраном, і він сказав: «Вона закінчилася».
