Київ атакують не лише ракетами. росія використовує китайський штучний інтелект, щоб поширювати брехню про війну. Старша наукова співробітниця з інновацій у контенті та стратегії в New Lines Institute Клара Влахчевич Лісінскі стверджує, що росія дедалі активніше застосовує штучний інтелект у кампаніях впливу, спрямованих на підрив підтримки України в Європі, використовуючи, зокрема, китайські ШІ-моделі та прогалини в цифровому регулюванні. Особливо вразливими залишаються Telegram, американські платформи поза дією європейського законодавства та країни-кандидати на вступ до ЄС на Західних Балканах. Водночас досвід виборів в Угорщині 2026 року доводить, що найдієвішою відповіддю на ШІ-пропаганду є не лише регулювання, а передусім сильні незалежні медіа, фактчекінг, медіаграмотність і переконлива демократична комунікація.
Коли у 2025 році військова допомога США Україні скоротилася на 99%, а Європа заповнила цю прогалину, російська машина впливу змінила напрямок. Storm-1516, мережа, пов'язана з Агентством інтернет-досліджень, роками поширювала вигадки, покликані підірвати міжнародну підтримку України. Тепер вона націлилася на європейців, які взяли на себе витрати.
Німеччина, яка раптово стала найбільшим військовим донором України з обсягом допомоги €9 млрд, і Франція, президент якої став одним із провідних прихильників Києва, перетворилися на головні мішені. Згідно з розслідуванням NewsGuard за лютий 2026 року, від січня 2025 року Storm-1516 оприлюднила 34 неправдиві твердження, спрямовані проти цих двох країн, які набрали 274 млн переглядів. Головний меседж: Україна розорює Європу, виснажує її громадян і тягне континент до війни.
До того ж росія більше не діє сама. москва й Пекін поглибили координацію у сфері управління штучним інтелектом, цифрових стандартів та медіаполітики. Тепер це партнерство поширюється й на операції впливу: звіт OpenAI про загрози за жовтень 2025 року виявив, що пов'язані з росією суб'єкти використовували китайську ШІ-модель DeepSeek для проведення кампаній впливу, тоді як незалежний аналіз показав, що китайські ШІ-моделі містять механізми контролю контенту, які відтворюють кремлівські наративи про Україну. У звіті Європейської служби зовнішніх справ за 2025 рік про іноземне маніпулювання інформацією зроблено висновок, що російські й китайські суб'єкти "повністю впровадили інструменти ШІ" для таких операцій.
Російсько-китайський пропагандистський наступ обходить європейське регулювання. Оскільки X визначено як дуже велику онлайн-платформу відповідно до Акта ЄС про цифрові послуги (DSA), вона зобов'язана вживати заходів для виявлення та блокування пропаганди Storm-1516. У грудні 2025 року європейські регулятори оштрафували платформу на €120 млн за порушення вимог DSA щодо прозорості; місяць потому Єврокомісія розширила розслідування щодо рекомендаційних систем X.
Але ті самі наративи за лічені години перекочовують у месенджер Telegram, який не визначено як дуже велику онлайн-платформу, не є підписантом Кодексу практики ЄС щодо дезінформації та не має механізму для повідомлення про дезінформацію. Український Центр демократії та верховенства права з'ясував, що підсанкційні російські пропагандистські канали в Telegram блокують лише частково – деякі не блокують узагалі, тоді як канали-дублікати з ідентичним контентом вільно працюють під зміненими назвами.
Ще одна прогалина простягається через Атлантичний океан. Європейський DSA поширюється на платформи, що працюють у ЄС, але сервіси, розміщені у США, не мають аналогічних зобов'язань. Нинішня адміністрація США ще більше розширила цю прогалину, згортаючи зобов'язання у сфері безпеки ШІ та подаючи європейське цифрове регулювання як протекціоністське. Наратив про втому від України, створений у москві, може поширюватися американськими каналами, на які DSA не накладає жодних зобов'язань, а потім знову з'являтися в європейських медіа вже під виглядом органічно сформованої громадської думки.
Остання прогалина, і найменш обговорювана, проходить уздовж власних кордонів ЄС. Країни-кандидати на Західних Балканах не зобов'язані впроваджувати DSA й мають обмежені можливості для моніторингу контенту, створеного ШІ. Тут наратив про втому від України виконує подвійну функцію: ті самі меседжі, які переконують французьких і німецьких виборців, що їхні уряди марнують гроші на Київ, для балканської аудиторії перепаковують як доказ того, що ЄС не здатен дотримуватися своїх зобов'язань – тож навіщо довіряти його обіцянкам щодо розширення? Як задокументували лондонський Institute for Strategic Dialogue та CIDOB, Барселонський центр міжнародних відносин, наративи проти розширення ЄС, які поширюють пов'язані з росією та Китаєм медіа, вільно циркулюють у сербських, боснійських і чорногорських ЗМІ.
Ці три прогалини зійшлися під час виборів в Угорщині у квітні 2026 року. Правляча партія "Фідес" провела кампанію, побудовану на втомі від України й підсилену зображеннями, створеними ШІ: вона використовувала штучно створених ведучих новин, дипфейкові заяви на підтримку в TikTok, а також контент у X і Telegram.
Але пропаганда провалилася. Угорські виборці розпізнали брехню й завдали Віктору Орбану нищівної історичної поразки: партія Петера Мадяра "Тиса" здобула 141 із 199 місць, поклавши край 16-річному правлінню "Фідес". Попри створений ШІ контент, мережі ботів і скоординовані іноземні кампанії, мобілізовані виборці виявилися сильнішими за машину наративів.
Урок Угорщини важливий: найефективнішою протидією пропаганді, підсиленій ШІ, є не краще регулювання, а переконливіша демократична комунікація. Переконливі контрнаративи незалежних медіа, фактчекерів і політичних лідерів, готових простою мовою пояснювати, чому підтримка України важлива, зробили більше для поразки наративної машини "Фідес", ніж будь-які правила платформ. Масштабування такої контркомунікації – інвестиції в незалежну журналістику й громадянську медіаграмотність, а також забезпечення того, щоб правдиві голоси звучали гучніше й швидше за сфабриковані – це передова цієї боротьби.
Регулювання й далі має відігравати роль, але скромнішу, ніж хотілося б визнавати європейським політикам. Поширення дієвих зобов'язань DSA на Telegram, забезпечення виконання вимог Акта про ШІ щодо прозорості та допомога країнам-кандидатам із Західних Балкан у розвитку медіаграмотності й спроможності до фактчекінгу можуть звузити прогалини, якими користуються супротивники. Але практика застосування DSA – два штрафи більш ніж за два роки – нагадує: правила на папері мало що важать без волі їх застосовувати. Пропаганду в Угорщині переміг не алгоритм і не регуляторний акт. Її перемогли громадяни, які відмовилися вірити брехні.
Джерело: CEPA
