На тлі затягування війни, гальмування мирних переговорів і невизначеності щодо подальшої допомоги Заходу Володимир Зеленський дедалі різкіше висловлюється як щодо опонентів, так і щодо союзників. Про це пише у сьогоднішній статті видання Politico. На його думку, така риторика відображає зростаюче роздратування в Києві, але водночас може ускладнити відносини саме з тими партнерами, від яких Україна залежить у питанні зброї, фінансування та дипломатичної підтримки.
Терпіння президента України Володимира Зеленського, схоже, вичерпується, і це починає даватися взнаки, вважає видання Politico. На тлі затягування війни, завислих мирних переговорів і невизначеності щодо подальшої фінансової та військової підтримки з боку Заходу український лідер останніми тижнями значно посилив свою риторику як щодо критиків, так і щодо союзників.
Зеленський дедалі жорсткіше висловлюється на адресу європейських партнерів, звинувачуючи їх у повільності надання допомоги Україні, обмінюється гострими заявами з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і вже не приховує скепсису щодо підходу Дональда Трампа до війни, констатує Politico.
Таке посилення тону відображає зростаюче роздратування в Києві через те, що переговори про мир фактично зайшли в глухий кут, а питання фінансової підтримки залишається відкритим. Водночас навіть люди з близького оточення Зеленського попереджають: така риторика може відштовхнути саме тих партнерів, від яких Україна залежить у питанні грошей, зброї та дипломатичної підтримки.
За словами колишнього радника Зеленського з питань зовнішньої політики, саме накопичене розчарування дедалі сильніше впливає на публічні заяви президента. Він зазначив, що це роздратування штовхає главу держави до жорсткішої риторики, але водночас така динаміка вже починає працювати проти самого Києва.
Опозиційний народний депутат Микола Княжицький вважає, що зміна інтонації Зеленського пов'язана також із тиском на Україну в рамках паралізованих мирних переговорів. За його словами, президент розуміє, що не може пожертвувати національними інтересами і погодитися на відмову від східних територій, чого вимагає кремль. Саме тому, каже депутат, у спілкуванні із західними лідерами заяви Зеленського стали чіткішими і прямішими, пише Politico.
Княжицький додав, що президент водночас намагається продемонструвати і внутрішню твердість. У його словах, на думку депутата, поєднуються прагнення емоційно вплинути на партнерів, залучених до переговорів, і спроба зміцнити власні позиції всередині країни як жорсткого захисника національних інтересів України.
Напруження особливо проявилося минулого тижня, коли Європейський Союз публічно дорікнув Зеленському через його заяву, яку сприйняли як приховану погрозу на адресу Віктора Орбана. Президент України заявив, що може дати українським військовим адресу "однієї людини", щоб вони поговорили з нею "своєю мовою".
Хоча Зеленський прямо не назвав Орбана, було очевидно, що йдеться саме про нього. Угорський прем'єр блокує пакет кредитної допомоги ЄС на 90 млрд євро, який критично потрібен Києву через ризик браку коштів уже навесні. Додаткове роздратування в Зеленського викликали й заяви Орбана про те, що українці нібито навмисно зупинили транзит російської нафти через нафтопровід "Дружба".
Заява президента України, за словами видання, не лише викликала невдоволення в Європейській комісії, яка в рідкісному публічному осуді наголосила, що Зеленський не повинен допускати "погроз державам-членам ЄС", а й не сподобалася угорській опозиції та критикам Орбана в Будапешті. Вони побоюються, що Зеленський фактично втягується у вигідну для Орбана риторичну ескалацію, яка може допомогти угорському прем'єрові напередодні парламентських виборів.
Аналітик незалежної будапештської консалтингової компанії Political Capital Петер Креко, якого цитує Politico, назвав коментар Зеленського нерозумним. За його словами, навіть якщо угорський уряд сам сприяє загостренню ситуації, зокрема погрозами взяти нафту силою, слова українського президента були вкрай безвідповідальними. Він додав, що така словесна війна дає кампанії Орбана додатковий "доказ" для просування наративу про те, що Україна нібито загрожує Угорщині.
В інтерв'ю для Politico і WELT Зеленський відкинув звинувачення в тому, що своїми словами він підіграє Орбану, і прямо заявив, що угорський прем'єр стоїть на боці російського лідера. За словами президента України, Орбан намагався блокувати санкції проти росії та перешкоджав транзиту західної зброї через територію Угорщини.
Зеленський наголосив, що Угорщина не допомагала Україні військово від самого початку повномасштабної війни, оскільки "друзі" і "стратегічні партнери" Орбана перебувають у росії. За його словами, дипломатичне мовчання нічого б не змінило.
Окремо президент висловив розчарування і самим Євросоюзом, який, на його думку, не продемонстрував достатньо жорсткої реакції на дії Орбана. Зеленський заявив, що не побачив сильних сигналів від європейських лідерів і що цей конфлікт не є особистим, а стосується українських життів, безпеки України та всієї Європи.
Втім, зауважує видання, жорсткіша риторика Зеленського проявляється не лише у відносинах з Орбаном. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі у лютому він також здивував європейських лідерів, коли значну частину свого виступу присвятив докорам Європі за недостатню допомогу Україні та увагу до власної оборони.
Президент тоді заявив, що в Європі надто часто є "нагальніші" справи, а сам Євросоюз любить говорити про майбутнє, але уникає дій сьогодні. Ці слова пролунали наступного дня після того, як Дональд Трамп уже встиг жорстко пройтися по європейських лідерах, тож нова порція критики з боку Зеленського відверто приголомшила аудиторію.
Видання також цитує аналітикиню Royal United Services Institute Натію Сескурію, яка зауважила, що така тональність була несподіваною, але водночас свідчить про невдоволення Зеленського тим, як саме європейці мобілізували підтримку України.
Politico нагадує, що Зеленський і раніше дорікав європейським лідерам, зокрема в перші місяці війни і торік у Давосі. Але цього разу його інтонація, за оцінкою видання, була майже глузливою, коли він один за одним перелічував довгі списки претензій, починаючи з рішення ЄС не використати заморожені в Європі російські активи для фінансування України.
Менш стриманим Зеленський став і у висловлюваннях про Дональда Трампа. Це вже помітне відхилення від тієї обережної лінії, якої він дотримувався торік після напруженого епізоду в Овальному кабінеті. Тоді він відійшов від заздалегідь підготовленої позиції, зокрема після провокацій з боку віцепрезидента США Джей Ді Венса, який дорікнув йому за "невдячність".
Після того випадку Зеленський переважно дотримувався стратегії уникнення прямого конфлікту з Трампом, сподіваючись, що саме путін першим зірве логіку мирного процесу і роздратує американського президента відмовою від реальних кроків до миру.
У певний момент у дипломатичному протистоянні між Зеленським і путіним, де кожен намагався представити іншого як головну перешкоду до миру, здавалося, що Київ починає вигравати. Після того, як Україна за підтримки британського прем'єра Кіра Стармера та інших європейських лідерів частково відновила відносини з Вашингтоном, у Києві вважали проривом сигнал Трампа про готовність долучитися до гарантій безпеки для повоєнної України.
Проте, як констатує Politico, останніми тижнями тон знову змінився. Зеленський публічно критикує неодноразові спроби Трампа тиснути саме на Київ, а не на москву, щоб домогтися поступок, і називає такий підхід несправедливим. Цього тижня президент України також заявив, що Трамп досі не чинив на росію серйозного тиску.
В інтерв'ю Politico Зеленський прямо припустив, що Вашингтон фактично оминає питання відповідальності росії за розв'язану війну. За його словами, зараз президент Трамп не порушує питання відповідальності, і про це взагалі ніхто не говорить. Водночас Україна, як наголосив Зеленський, уже продемонструвала чимало компромісів у пошуках миру.
Президент України дозволяє собі і тонші шпильки на адресу Трампа. Після того як американський лідер попросив Київ допомогти у перехопленні іранських дронів, Зеленського на пресконференції запитали, чи означає це, що тепер саме Україна "тримає карти". На це він із усмішкою відповів: "Ви мені скажіть".
Проте, як зауважив колишній радник Зеленського з питань зовнішньої політики, додаткова критика не дає відчутних результатів. Минулого тижня, паралельно з публічним докором з боку Єврокомісії, Трамп ще раз посилив власну лінію, зобразивши Зеленського головною перешкодою для угоди з росією. Він назвав путіна налаштованим на співпрацю і заявив, що український президент "має ворушитися" та йти на компроміси.
Усе це демонструє, вважає Politico, наскільки швидко жорсткіша риторика Зеленського виходить далеко за межі Києва і починає впливати на сприйняття України в інших столицях. У Вашингтоні та деяких європейських центрах його критики можуть використати ці слова, щоб підсилити аргумент, нібито саме Україна, а не росія, стоїть на шляху до домовленості.
Саме тому, за словами Натії Сескурії, Зеленському слід бути обережнішим у критиці союзників. Для України, наголосила вона, критично важливо зберегти єдність усіх європейських партнерів у питанні того, як взаємодіяти з адміністрацією Трампа.
Джерело: Politico
