Штучний інтелект допоміг розшифрувати німецьку військову радіограму, яка залишалася нерозгаданою щонайменше з 2005 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на дослідника історії Enigma Фроде Вайєруда та архів CryptoCellar.
Йдеться про повідомлення MVUEH, перехоплене 10 липня 1941 року. Радіограму прийняла о 17:30 станція квартирмейстерської служби дивізії СС «Тотенкопф» і внесла до журналу під номером 172. Повідомлення складалося лише з 82 зашифрованих символів, але виявилося значно складнішим для розшифрування, ніж можна було очікувати.
Машину створили у шифрувальному бюро Німеччини фото з відкритих джерел
Проблема полягала не просто у великій кількості можливих налаштувань Enigma. Для стандартної конфігурації машини існувало близько 159 квінтильйонів можливих щоденних налаштувань. Перебирати їх без підказки практично не мало сенсу. Додатково архівна копія радіограми містила нечіткі символи, а помилка навіть в одній літері могла повністю зруйнувати правильний варіант ключа.
Розгадку підказала інша радіограма
Дослідження провів Картер Леффер із використанням GPT-6 Astra та паралельних ШІ-агентів. Система проаналізувала пов'язані повідомлення, архівні матеріали, створила власний симулятор Enigma та написала програми для криптоаналізу на Python і C++.
Переломним моментом стала інша радіограма – SIPVX, яку розшифрували ще у 2017 році. У її тексті двічі поспіль згадувалася назва населеного пункту rosenow. Astra припустила, що та сама послідовність могла бути й у нерозгаданому повідомленні.
У криптоаналізі такий передбачуваний фрагмент називають «crib»: якщо дослідник знає або обґрунтовано припускає частину відкритого тексту, це дозволяє різко звузити коло можливих ключів. У випадку MVUEH йшлося про 14 символів – «rosenowrosenow». Решта 68 букв залишалися для незалежної перевірки знайденого рішення.
Чому Enigma було так складно зламати
Enigma використовувала кілька роторів, кільця налаштувань і комутаційну панель. Кожне натискання клавіші змінювало стан механізму, тому одна й та сама літера могла шифруватися по-різному. Навіть невелика зміна налаштувань давала зовсім інший результат.
У цьому випадку попередні дослідники вже мали інформацію про ключі інших повідомлень того самого дня. Але MVUEH не відкривалася за цими налаштуваннями. Згодом з'ясувалося, що для неї використовувалася інша конфігурація.
Ключ Enigma – це, по суті, чотири параметри разом: порядок роторів, положення кілець на них, стартова позиція та з'єднання на комутаційній панелі. Astra після серії перевірок відновила всі чотири: ротори II–V–III, кільця H–M–F, стартову позицію R–W–D та десять пар проводів на панелі. Саме ця комбінація дозволила розшифрувати весь текст.
«Будь ласка, вкажіть маршрут руху. Я перебуваю в Розенові, Розенові. Негайно дайте відповідь по радіо», – такий зміст має відновлений текст радіограми.
Зміст виявився набагато буденнішим за саму історію розшифрування. Радіограма не містила секретного плану масштабної операції. Відправник повідомляв про своє місцезнаходження та просив передати подальший маршрут руху.
Результат перевірив Фроде Вайєруд, дослідник історії німецьких шифрів і автор архіву CryptoCellar. Незалежна перевірка також відтворила відкритий текст із зашифрованої версії повідомлення, використовуючи заявлений ключ.
Важливо й те, що це не просто приклад, коли ШІ вгадав відповідь. Система самостійно пройшла кілька етапів роботи: знайшла перспективне повідомлення, зіставила його з іншими перехопленнями, сформувала криптоаналітичну гіпотезу, написала необхідне програмне забезпечення, перевірила велику кількість варіантів і зіставила результат з незалежними даними.
Саме ця особливість робить випадок показовим. Раніше комп'ютер у подібному дослідженні був передусім інструментом для виконання заздалегідь визначених розрахунків. Тут модель брала участь і в пошуку самого способу розв'язання задачі. OpenAI позиціонує GPT-6 Astra як модель для складних багатокрокових досліджень, програмування та роботи з комп'ютером.
Водночас називати це просто «самостійним зламом Enigma» було б неточно. Людина поставила перед системою завдання, а результат перевіряли дослідники. Йдеться про спільну роботу людини та ШІ, де модель отримала значну автономність під час пошуку рішення.
Нагадаємо, у вересні OpenAI представила GPT-6 Astra – нову модель, орієнтовану на складні багатокрокові завдання, програмування, наукову роботу та керування комп'ютером. «Главком» уже розповідав, що відомо про нову модель OpenAI.
Читайте також:
- Штучний інтелект Claude вперше в історії звільнив працівника-людину
- Математики розкритикували OpenAI після заяви про розв'язання задачі тисячоліття
- Штучний інтелект за пів року може «захопити інтернет» – Anthropic
- OpenAI розкрила шість випадків небезпечної поведінки своїх ШІ-моделей
- OpenAI анонсувала гуманоїдного робота: що відомо
