Новий законопроєкт про створення українськомовного освітнього середовища у школах не передбачає жодних штрафів за спілкування російською. Однак насправді штрафи для вчителів уже є. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла авторка зазначеного законопроєкту, народна депутатка Наталія Піпа.
«По-перше, штраф не може бути прописаний в цьому загальному законопроєкті – зміни мають бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення», – пояснила нардепка.
По-друге, за її словами, штрафи для вчителів насправді є вже. Згідно з Кодексом, за порушення мови робочого спілкування передбачений штраф від 3400 грн до 6800 грн, а за порушення мови освіти – від 3400 грн до 5100 грн. «Це штрафи для вчителів та директорів, для дітей – немає. Поясню, чому так. Вчитель представляє державу Україна. Він отримує заробітну плату від держави. Достатньо чи недостатньо – це інша дискусія. Держава ж разом із вчителями гарантує навчання за державним стандартом, який передбачає надання освітніх послуг українською мовою. Виникала дискусія: перерва, учительська, позаурочний час – це частина навчального освітнього процесу чи ні? Тобто у законодавстві прописано, що мова освітнього процесу – українська, але що таке освітній процес, не прописано», – зауважила Піпа.
Вона наголосила, що законопроєкт покликаний врегулювати, що на території школи, включно з подвір'ям, має панувати державна мова.
Міністр освіти Оксен Лісовий стверджував в інтерв’ю ВВС від 31 серпня поточного року, що середня зарплата вчителя в Україні становить 12 тис. грн. Він також додав, що її розмір може змінюватись залежно від навантаження, яке має вчитель. Цитати з Кодексу України про адміністративні правопорушення
«Діти ж, як би там не було, є не надавачами послуг, а приймачами послуг. Власне, тому для надавачів послуг є штрафи, а для дітей ми не вважали, що потрібно вводити», – пояснила авторка ініціативи.
Вона зазначила, що за дотримання українськомовного середовища у школі має відповідати Державна служба якості освіти, і відповідно, саме вона має контролювати дотримання законодавства. «Якщо державна служба цього не робить, то батьки можуть звернутися до мовного омбудсмена в будь-який зручний спосіб – заповнити форму на сайті, написати мейл, зателефонувати чи залишити звернення. Почати можна зі звернення до директора», – додала Піпа.
Нагадаємо, у Раді зареєстровано законопроєкт, який може зобовʼязати учнів та вчителів говорити українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час уроків та перерв.
Депутатка та ініціаторка законопроєкту Наталія Піпа пояснила, що зміни потрібні, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти через мову і булінг. Також проблема у тому, що дітям, які не говорять українською, важче навчатися.
До слова, Міністерство освіти та науки підтримало заборону спілкуватися російською на перервах у школах.
Як повідомлялося, Піпа ще минулого місяця обіцяла зареєструвати подібний законопроєкт. Також нардепка виступає за скасування золотих та срібних медалей у школах для того, щоб зекономити кошти державного бюджету України.
Читайте також:
- Мовний омбудсмен Тарас Кремінь: Динаміка переходу на українську – унікальна
- Українською не лише на уроках, а й на перервах! Що змінює новий мовний законопроєкт
- Новий навчальний рік. Чому школярі досі говорять російською?
