Європейське видання Politico взяло інтерв'ю у переможниці парламентських виборів у Швеції Магдалени Андерссон, яка розповіла про незавершені справи з росією, Трампом і ультраправими. Як стверджує видання, після чотирьох років в опозиції Магдалена Андерссон готується знову очолити уряд Швеції й хоче використати повернення до влади, щоб посилити роль Європи у дедалі нестабільнішому світі. Серед її пріоритетів – ефективніше ухвалення зовнішньополітичних рішень у ЄС, використання заморожених російських активів на користь України та тісніші зв’язки з Канадою, Японією, Австралією і Великою Британією. Водночас Андерссон виступає за чітке політичне розмежування між основними політичними партіями та ультраправими "Шведськими демократами". Її підхід поєднує сильнішу європейську суб’єктність, підтримку України та прагнення повернути Швецію до активнішої глобальної ролі.
Після чотирьох років в опозиції колишня прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон готується повернутися до влади – і має намір використати її, щоб зміцнити позиції Європи в нестабільному світі, пише Politico. За його словами, Андерссон веде коаліційні переговори, готуючись вдруге стати прем’єр-міністеркою на чолі лівоцентристського уряду після перемоги на виборах із невеликою перевагою над правими та ультраправими.
В ексклюзивному інтерв’ю Politico, проведеному в день виборів, лідерка соціал-демократів окреслила свою місію: переорієнтувати зовнішню політику Швеції та посилити політичну вагу ЄС.
"Нам потрібен сильний Європейський Союз у світі, в якому ми сьогодні живемо, – заявила виданню. – росія й далі веде війну проти України, Сполучені Штати непередбачувані, а Китай намагається вийти на передній план – тому нам справді потрібен сильний Європейський Союз".
Politico зауважує, що Швеція має впливовий голос у європейських справах, сильні економічні показники та чимало успішних компаній – від технологічних Klarna і Spotify до промислових гігантів Volvo і Saab. Якщо Андерссон затвердять на посаді прем’єр-міністерки, вона стане однією з небагатьох представниць лівого політичного спектра серед 27 лідерів ЄС поряд із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен та прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом, який перебуває під політичним тиском.
Коли йдеться про посилення ЄС, пріоритет Андерссон – змінити механізми ухвалення рішень, особливо на самітах лідерів Європейської ради, де суперечки нерідко гальмують домовленості. Андерссон була при владі на момент повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році й пам’ятає непростий перебіг санкційних дискусій, коли колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан створював перешкоди для рішень, що вимагали одностайної підтримки.
"Питання номер один для того, щоб ЄС мав сильний голос, – чи здатні 27 лідерів блоку справді домовлятися, коли сидять за одним столом, – сказала вона. – Сильна Європа – це здатність досягати одностайності й розуміти, наскільки це важливо для нашої сили. Саме в цьому, на мою думку, ключ".
Для цього, зазначає Politico, Андерссон хоче скасувати правило, яке дає кожній державі-члену ЄС право вето у зовнішній політиці. "На мою думку, рішення у зовнішній політиці мають ухвалюватися кваліфікованою більшістю, – заявила вона, додавши, що коли Україна та інші країни, зокрема країни-кандидати із Західних Балкан, вступлять до ЄС, зміни так чи інакше відбудуться, і тоді, думаю, це питання має бути одним із тих, які слід обговорити".
Забрати російські активи
Як наголошує Politico, одним із питань, щодо яких лідери ЄС намагалися – і, як відомо, не змогли – досягти одностайності, було використання фінансових активів росії, заморожених у брюссельському депозитарії, для фінансування дедалі більших витрат України на оборону. Спроби домовитися торік зірвалися через юридичні застереження прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера.
Останніми тижнями дискусію відновила група країн на чолі з Німеччиною. Що, на думку Андерссон, слід зробити з цими активами? "Заберіть їх і використайте", – вважає вона.
Для ощадливої Швеції це "кращий шлях", ніж збільшувати багаторічний бюджет ЄС, який Андерссон хоче обмежити. А щодо юридичних побоювань Бельгії через вилучення активів із депозитарію, що перебуває в її юрисдикції, вона висловилася прямо: "Тоді розв’яжіть юридичні питання".
Така наполегливість, зауважує видання, для Швеції все ще є відносно новою. До повномасштабного вторгнення росії в Україну країна послідовно дотримувалася нейтралітету. путін змінив це: у 2024 році Швеція вступила до НАТО, і нині це рішення має широку внутрішню підтримку.
В останні дні виборчої кампанії Ульф Крістерссон, правоцентристський лідер і прем’єр-міністр, який залишає посаду, звинуватив лівий блок Андерссон у тому, що він є ненадійним партнером НАТО, оскільки дві з чотирьох партій цього блоку спочатку не підтримували вступ до Альянсу. Андерссон наполягає, що це неправда. "І Ліва партія, і Партія зелених чітко заявили: тепер ми члени НАТО й маємо бути активними та сильними членами Альянсу", – сказала вона.
Модель Карні
Швеція давно є однією з найпослідовніших прихильниць вільної торгівлі в ЄС. На тлі того, як президент США Дональд Трамп використовує мита як політичний інструмент, Андерссон наголошує: "торгівля і технології" стали "частиною нашої безпеки". Водночас торгова війна Трампа з Канадою не послабила її симпатій до канадського прем’єра Марка Карні, якого вона знає ще з часів, коли сама була міністеркою фінансів, а він – керівником центрального банку.
"Він чудово справляється", – заявила вона. Андерссон явно підтримує прагнення поглибити зв’язки між Канадою та ЄС і хоче, щоб Європа наслідувала Карні й твердіше поводилася з Трампом. "Ми маємо відстоювати Європу. Думаю, це правильний спосіб мати справу з політиками на кшталт Трампа", – сказала вона. І заклик Карні до "середніх держав" діяти разом перегукується з баченням Андерссон щодо того, що потрібно ЄС, аби бути "сильним".
"Для такої країни, як Швеція, з нашими великими експортними компаніями, США – важливий партнер, – зазначила Андерссон. – Але й шведські компанії створюють багато робочих місць у США… Нам потрібні тісні та міцні відносини зі Сполученими Штатами, але водночас ми не повинні бути наївними".
Андерссон хоче, щоб Європа шукала партнерства і поза власними кордонами – з Японією, Австралією, Канадою та Великою Британією, яка вийшла з ЄС. "Ми витрачаємо багато часу, намагаючись розв’язати наші внутрішні проблеми, але щоб Європейський Союз був сильним у світі, нам, думаю, треба більше працювати і за його межами", – переконує вона.
Андерссон розкритикувала Крістерссона за те, що, на її думку, він надто зосереджувався на Балтійському регіоні й ігнорував "Глобальний Південь", де Європі потрібні союзники. "Я хочу, щоб мій уряд був активним на глобальній арені. Швеція повернулася", – наголосила вона.
Скасувати Brexit
Андерссон також прагне тіснішої співпраці з Великою Британією, де новий лівоцентристський уряд очолює Енді Бернем. Її послання британцям: "Ми воліли б, щоб ви були частиною Європейського Союзу – Швеція втратила свого найближчого союзника в ЄС, коли ви вийшли. Жодна країна не сумує за вами так сильно і не відчуває вашої відсутності так, як ми".
На її думку, Бернем має "потенціал" стати "дуже успішним прем’єр-міністром". Хоча особисто вона його не знає, Андерссон каже, що "з нетерпінням чекає" на зустріч із ним.
За правого уряду Крістерссона частину британців, які народилися у Великій Британії й тривалий час жили у Швеції, змусили залишити країну. Андерссон пообіцяла переглянути цю ситуацію.
"Це одна з речей, які нам треба розглянути. Люди з Британії живуть тут десятиліттями, – зазначила вона. – Деякі з них уже в похилому віці, а тепер їм більше не дозволяють залишатися".
Чи хотіла б вона, щоб Велика Британія повернулася до ЄС? Майже не дослухавши запитання, вона відказала: "Так. Будь ласка. Завтра". А потім додала: "Але я знаю, що це вирішувати вам, і ви провели референдум. Ми це поважаємо, але сумуємо за вами".
Незавершені справи
Politico нагадує, що у листопаді 2021 року Андерссон стала першою жінкою на посаді прем’єр-міністра Швеції, але менш ніж за рік втратила владу на виборах. І схоже, вона справді відчуває, що має незавершені справи. Чотири роки їй довелося спостерігати з опозиції, як Крістерссон керує країною за підтримки й під впливом ультраправих, антиімміграційних "Шведських демократів".
Цього місяця вибори стали важливим тестом того, наскільки шведське суспільство готове до ще більшої участі ультраправих в уряді. Під час кампанії Крістерссон пообіцяв уперше запропонувати "Шведським демократам" міністерські посади, якщо його переоберуть. Андерссон намагалася зробити перехід цього Рубікону одним із центральних питань кампанії.
Вона наполягає, що відновлення принципу "політичного бар’єра" або cordon sanitaire, коли головні партії зобов’язуються не співпрацювати з ультраправими, не є недемократичним.
"Як це може бути недемократичним? Партії самі вирішують, з ким вони хочуть співпрацювати, а люди голосують за них або не голосують, – сказала вона. – Якщо ви чітко пояснюєте, як діятимете, і люди за вас голосують – так і працює демократія. А соціал-демократи або така партія, як моя, звісно, ніколи не співпрацюватимуть із партією на кшталт "Шведських демократів". Робітничий рух завжди був одним із головних противників правих авторитарних популістських партій".
Часом напружена кампанія переростала у насильство. За словами Андерссон, найгіршими були "випадки, коли на членів партії, які вели агітацію, нападали – і це траплялося кілька разів, фізично нападали".
День виборів для Андерссон почався рано: вона голосувала разом із чоловіком у шкільному спортивному залі. Потім провела мітинг у штаб-квартирі партії в центрі Стокгольма, де легендарний учасник ABBA Бенні Андерссон публічно підтримав її зі сцени, виконавши Mamma Mia; публіка підспівувала, замінюючи слова на "Magdalena".
Решту дня її червоний передвиборчий автобус курсував околицями міста. Андерссон то виходила, то знову сідала в автобус, зустрічаючись із мешканцями й партійними волонтерами під час фінального ривка, покликаного мобілізувати виборців. Ходити від дверей до дверей було "фантастично", сказала вона, і видно, наскільки їй подобається особисто зустрічатися з виборцями. "Завжди дізнаєшся щось нове", – зауважила вона.
Андерссон каже, що секрет гарного самопочуття в такому виснажливому графіку – "добра їжа" і фізичні вправи. Щоправда, під час кампанії звичні для неї велосипедні прогулянки, походи й каякінг довелося замінити прогулянками та спортзалом. І, звісно, критично важливо достатньо відпочивати. "Я завжди добре сплю, – розповіла вона. – І я дуже добре вмію коротко подрімати вдень".
З огляду на те, який нині світ, зауважує Politico, це, можливо, найкорисніша навичка з усіх.
Джерело: Politico
