Президент США Дональд Трамп доручив Військово-морським силам підготуватися до тривалої блокади Ормузької протоки для посилення тиску на Іран. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на видання Wall Street Journal.
Морська блокада як інструмент тиску
За даними видання, відповідне рішення Трамп ухвалив під час зустрічей із високопосадовцями. План передбачає зупинку будь-яких суден, що прямують до іранських портів або виходять із них.
Американський президент розглядає цей сценарій як менш ризикований порівняно з відновленням масштабних бомбардувань. Водночас такий крок дозволяє США зберегти вплив на перебіг війни без прямої ескалації.
Переговори та стратегічний глухий кут
Стратегія фактично переводить конфлікт у затяжну фазу. Навіть у разі зниження інтенсивності бойових дій питання стабільності судноплавства в регіоні залишається відкритим.
Метою Вашингтона є блокування експорту іранської нафти та позбавлення Тегерана ключових доходів. Іран, своєю чергою, також обмежує прохід через протоку для більшості вантажів, що створює додаткову напругу на світовому енергетичному ринку.
Напередодні Трамп заявив, що Іран звернувся до США з проханням припинити морську блокаду. У своїй соцмережі він написав: «Іран хоче відкрити водний шлях якомога швидше, оскільки вони намагаються з’ясувати свою ситуацію з лідерством». Також він додав, що, за словами іранської сторони, країна перебуває у «стані колапсу».
Тегеран пропонує відкрити протоку в обмін на доступ до своїх портів. Держсекретар Марко Рубіо зазначив, що така угода виглядає прийнятною, однак Іран прагне відкласти питання ядерної програми «на потім», що не влаштовує США.
Реакція ринків і ризик затяжної блокади
На тлі цих подій нафтовий ринок різко відреагував. Вартість марки Brent зростає вже сьомий день поспіль і закріпилася вище $111 за барель. Учасники ринку побоюються, що блокада може набути безстрокового характеру.
Додатковим фактором нестабільності стало рішення Об’єднаних Арабських Еміратів вийти з ОПЕК. Це послаблює позиції картелю та створює нові ризики для глобального балансу на нафтовому ринку.
Нагадаємо, що резолюція про воєнні повноваження 1973 року обмежує дії президента США: без згоди Конгресу військові операції можуть тривати не більше 60 днів із можливим 30-денним продовженням за окремих умов. Конституція США закріплює право оголошувати війну саме за Конгресом. Історично суди мали повноваження оцінювати дії президента у військовій сфері, однак часто уникали таких рішень, називаючи їх «політичними питаннями».
Читайте також:
- Скільки США вже витратили на війну з Іраном – підрахунки
- США вдарили санкціями по Ірану: під обмеження потрапили десятки компаній і осіб
- Рубіо назвав ключове питання у переговорах щодо припинення війни з Іраном
