Думки Три мирні плани: що стало зрозуміло після чергових висловлювань Путіна
До кінця року остаточно вимальовуються три мирні плани, які їхні автори спробують реалізувати якнайшвидше. Водночас журналіст Вадим Денисенко закликає не забувати: Україна в них — далеко не головна фігура.
Вадим Денисенко Журналіст, виконавчий директор Украінського інституту майбутнього
Related video
Чергова мирна заява Путіна. Що це означає?
- Все йде до того, що ближче до нового року буде три мирних плани: план США (його межі окреслені нещодавно в Foreign Affairs і зводяться до того, що потрібно якось заморозити конфлікт, не дати можливості його повторити й чекати смерті Путіна); український мирний план — і план Китаю, який, за великим рахунком, на цьому етапі нічим не відрізняється від того, що озвучено у Foreign Affairs.
- Гра Китаю, як я це розумію, полягає в наступному: 1. Оформити повне лідерство в БРІКС. 2. Зайти в низку країн ЄС (не лише в Угорщину), щоб створити серйозний плацдарм для подальшої своєї присутності в Європі. Саме в цьому контексті, між іншим, треба дивитися на примушування Лукашенка до нормалізації відносин Білорусі із сусідами. 3. Китай спробує зіграти в гру, де саме вони можуть гарантувати, що Путін не збожеволіє остаточно після заморожування конфлікту.
- Коли ми говоримо про БРІКС, ми маємо чітко розуміти, що це не жорсткий союз по типу НАТО, це дуже розрізнений союз різних держав, які переважно ніколи(!) не вступлять у військові альянси. Хоча, теоретично, можуть спробувати домовитися про відсутність воєнних конфліктів між членами цього союзу (хоча приклад "холодної війни" показує, що війни між соціалістичними країнами можливі). Простіше кажучи, ми маємо перестати інфантильно дивитися на це утворення.
- В усій цій моделі поки не зрозуміло, як себе поведуть США стосовно Китаю. Бо зараз головна битва світу (точніше, битва між КНР і США) — не наша війна, а битва за ЄС і Австралію. І мирний план щодо України — це частина цієї великої битви.
- Окремо хочу звернути увагу на те, що Польща хоче стати одночасно головним хабом Китаю і США в Центрально-Східній Європі (повертаємося до нашого інфантильного уявлення про світ). І ми маємо на це активно звертати увагу, бо після завершення війни ми маємо всі шанси опинитися в умовній залежності від рішень Варшави.
Чи можливі переговори до виборів у США? Як на мене, малоймовірно, хоча й не можна на 100% це відкинути. Але повторюся, всі рішення головні гравці будуть ухвалювати не стільки з огляду на ситуацію в Україні, скільки з перспектив великої битви за ЄС і Австралію. І це головний (крім військового, звичайно) виклик для нас.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело
Важливо Китай програв в Україні. Як хитрий план Сі Цзіньпіна був похований у Курській області
