Думки Україні не віддадуть гроші Росії: Європа боїться, що збитки для євро будуть більшими за вартість вилученого
Україні настав час перестати будувати плани у форматі "золота Полуботка", попереджає економіст Олексій Кущ. Ніхто не збирається повертати нам заморожені російські активи.
Олексій Кущ Економіст, фінансовий аналітик 
8
Related video
Financial Times підтвердило все те, про що я пишу з літа минулого року: ніхто поки що не збирається віддавати Україні заблоковані російські активи.
І навіть відсотки від їхнього використання.
Про це пише Financial Times, аналізуючи звіти Європейського центрального банку, який попередив виконавчі органи Євросоюзу про можливі наслідки будь-якого використання російських активів на користь України.
У чому суть цього двіжу?
Наразі триває системна боротьба за право отримання "Глобального Сеньйоражу".
Нагадаю, сеньйораж — від французького seigneuriage — "влада сеньйора, володіння сеньйора" або дохід, що отримується від емісії грошей, і присвоюється емітентом на праві власності.
Не буде надто великим перебільшенням сказати, що кількість глобальних полюсів впливу у світі, його "полярність" визначається кількістю основних світових резервних валют.
Зараз це долар і євро, з великим відставанням — англійський фунт і юань.
Можна сказати, що Китай ніколи не стане глобальною силою без резервного використання юаня, чого він поступово прагне.
Цим пояснюються і амбіції БРІКС щодо запровадження своєї кластерної розрахункової одиниці: Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР із можливістю приєднання Єгипту, Індонезії, Ірану, Саудівської Аравії та інших країн.
Той, хто умовно чеканить світову резервну валюту, — це світовий "сеньйор" або "глобальний феодал", який привласнює чужі матеріальні ресурси в обмін на віртуальні та паперові.
Крім того, глобальний сеньйораж дозволяє його власнику:
- Формувати глобальний нееквівалентний обмін базовими ресурсами на користь собі;
- Закривати внутрішні дефіцити: бюджетний, торговий, платіжний;
- Формувати завищену порівняно з наявними можливостями соціальну й економічну політику для власного внутрішнього розвитку;
- Експортувати внутрішню інфляцію в зовнішній світ у вигляді вже глобальної інфляції, коли верстат вмикають у себе вдома, а ціни зростають у всьому світі, тобто платять за це всі інші країни;
- Замінювати податкову політику борговою, поповнюючи дефіцит бюджету фактично борговим безлімітом.
Санкційна політика США, з одного боку, дозволяє їм утримувати світову гегемонію, з іншого — обсяг резервних вкладень у долар скоротився до позначки нижче ніж 60%.
Це дуже своєрідна дихотомія рішень із двома варіантами наслідків.
Але ЄС не може собі дозволити таке.
Саме тому ЄЦБ заявив, що будь-які дії щодо заблокованих російських активів призведуть до підриву довіри до інституту євро як до світової валюти.
Цитата:
"Наслідки можуть бути суттєвими: це може призвести до диверсифікації резервів від активів, деномінованих у євро, збільшити вартість фінансування для європейських держав і призвести до диверсифікації торгівлі".
Цю ж позицію підтвердив і представник європейської дипломатії:
"Дуже складно зрозуміти, як це зробити. Ви не можете обійти верховенство закону. І якщо ви знайдете щось юридично обґрунтоване, якими будуть наслідки для статусу євро як світової валюти?"
Простими словами, експропріація кількох десятків мільярдів євро російських активів може призвести до виходу з євровалюти десятків азійських, африканських і латиноамериканських країн.
Вони перестануть тримати в євро резерви своїх центральних банків, а їхні інвестори перестануть купувати боргові цінні папери країн ЄС, насамперед Німеччини та Франції.
А їхні вкладники почнуть забирати свої вклади з європейських банків та переводити їх, наприклад, до китайських чи банків країн Перської затоки.
Збитки можуть перевищити вартість вилученого.
Це ще раз підтверджує мою правоту про марення ідеї випуску Україною боргових зобов'язань "під відновлення" під заставу заблокованих російських активів.
У подібній схемі активи нам ніхто так і не передасть, натомість борги залишаться на нас і їх доведеться погашати за рахунок своїх бюджетних доходів або залучення нових боргів.
А гроші на відновлення тим часом благополучно "освоять".
Тоді частина "еліт", допущених до годівниці, візьме гроші собі, а борги залишать нам.
А російські активи європейці залишать під настання майбутніх договороспроможних еліт у Кремлі для політичного торгу.
Загалом, давно настав час видалити з нашого архетипу ідею "скарбу Полуботка".
Розвивати країну доведеться нам самим, і план її відновлення має бути реалістичним, а не "освоюючим", як той, що вже хочуть повезти до Лондона на "лугано 2.0".
Джерело
Важливо "Лебедине озеро" Путіна. Вилучення російських активів за кордоном завдасть диктатору останнього удару
