Виборча кампанія у Вірменії стала головним політичним індикатором для країни, яка намагається переосмислити свій геополітичний вектор після нищівної військової поразки від Азербайджану три роки тому та остаточної втрати контролю над Нагірним Карабахом. Вибори фактично перетворилися на референдум щодо довіри чинному уряду та його курсу на замирення з сусідами і розрив стосунків із Кремлем. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters.
Попри значний тиск опозиції та Москви, соціологічні опитування напередодні голосування демонструють збереження лідерства за чинною владною командою.
Політичний ландшафт Вірменії на цих виборах чітко поділений на прихильників європейської інтеграції та прибічників повернення під повний протекторат Російської Федерації. Чинний прем'єр-міністр Нікол Пашинян, який прийшов до влади на хвилі «оксамитової революції» 2018 року, послідовно дистанціює країну від Москви, що викликає відверте роздратування в Кремлі.
Електоральні симпатії вірменських виборців перед виборами:
- Партія «Громадянський договір» (Нікол Пашинян): утримує впевнене лідерство з підтримкою на рівні до 32% виборців. Головне гасло – збереження суверенітету через диверсифікацію партнерів та зближення із Заходом.
- Партія «Сильна Вірменія» (проросійський блок): посідає друге місце, за неї готові віддати голоси близько 11% опитаних. Сили блоку відверто фінансуються та підтримуються російськими бізнес-колами.
Головним болем та водночас головним викликом для Пашиняна залишаються наслідки блискавичної військової операції Азербайджану 2023 року. Тоді внаслідок одноденного наступу Баку повністю повернув під свій контроль Нагірний Карабах (Арцах), а все етнічне вірменське населення регіону було змушене хаотично тікати до Вірменії. Опозиція досі звинувачує прем'єра у «капітуляції».
Проте Пашинян зробив свої мирні ініціативи центральною темою виборчої кампанії. Своїм головним досягненням він називає всеосяжну мирну угоду з Азербайджаном, яку було підписано в Білому домі у серпні минулого року під егідою США. Цей документ має покласти край тривалій війні, що вирувала з кінця 1980-х років.
Проросійську опозицію на виборах очолює блок «Сильна Вірменія», створений минулого року російсько-вірменським мільярдером Самвелом Карапетяном. Олігарх будує кампанію на залякуванні втратою «традицій» та пропонує повернутися під крило Росії, яка залишається постачальником дешевих енергоносіїв. Вони активно спекулюють на почуттях біженців з Карабаху, обіцяючи їм «нову надію», хоча реальних механізмів повернення територій не мають.
Окрім геополітики, вагомим аргументом на користь чинної влади є економіка. За роки правління Пашиняна (колишнього журналіста та опозиціонера) ВВП Вірменії на душу населення зріс майже вдвічі. Модернізація інфраструктури та реформи помітні неозброєним оком у великих містах, що приваблює прогресивний та молодий електорат. «Мені дуже подобається, як Вірменія розвивається прямо на моїх очах», – діляться враженнями виборці на мітингах у Єревані.
З іншого боку, правозахисники та опозиційні кандидати закидають Пашиняну посилення авторитарних методів управління, вказуючи на арешти деяких політичних опонентів за останні роки. В уряді ці звинувачення відкидають, наголошуючи, що правоохоронні органи діють суворо в межах закону, припиняючи спроби проросійських сил спровокувати внутрішні заворушення та державні перевороти під кураторством іноземних спецслужб.
Голосування триватиме до вечора, а перші офіційні екзит-поли та попередні результати підрахунку голосів стануть відомі вже в ніч проти понеділка.
Нагадаємо, у Вірменії стартує голосування на парламентських виборах, які опозиція вже назвала референдумом щодо подальшого геополітичного курсу країни.
Читайте також:
- Пашинян назвав умову для референдуму про вступ Вірменії до ЄС
- Bloomberg: Вибори у Вірменії стали для Путіна проблемою
- Bloomberg: Вибори у Вірменії покажуть, чи зможе країна переорієнтуватися на Європу
