Чи справді Китай розширює свою присутність на окупованих росією територіях України? Чи це лише чергова гра кремлівської пропаганди? – запитує позаштатна співробітниця Програми демократичної стійкості Центру аналізу європейської політики Еліна Бекетова. За її словами, попри офіційне невизнання Китаєм анексії українських територій, його компанії та медіа дедалі глибше проникають в окуповані росією українські регіони: постачають гірничодобувне та телекомунікаційне обладнання, відкривають мовні центри, а китайські блогери й журналісти ретранслюють російські наративи на мільйони глядачів. Утім, частина українських аналітиків застерігає: кремль свідомо роздуває й інструменталізує ці факти, щоб легітимізувати окупацію та посилити власні переговорні позиції. Україна ж має тиснути на Китай, щоб він припинив таку діяльність.
"У селі Урзуф перші туристи відкрили купальний сезон", – повідомляє кореспондент російського телебачення з узбережжя Азовського моря в окупованій частині Донеччини. "Тут навіть з'явився новий атракціон – "Маятник". Сьогодні ми першими його випробуємо. Нещодавно його привезли з Китаю, а встановлювали китайські фахівці", – хвалиться він у сюжеті.
Москва дуже зацікавлена в тому, щоб світ сприймав окупацію частини України як доконаний і нормалізований факт, і присутність іноземних компаній – один зі способів це продемонструвати. Проте між постачанням китайського обладнання росіянам в Україні та довгостроковими інвестиціями – прірва.
Каранський кар'єр поблизу селища Мирне, також в окупованій Донеччині, простоював 14 років аж до повномасштабного вторгнення, але 2022 року, за даними розслідування "Реальної газети", туди прибули люди, пов'язані з Пекіном, і виробництво відновилося.
До травня 2023 року на кар'єрі працювали 243 особи, а щоденний випуск товарного дрібнофракційного щебеню сягав близько 250 тонн.
Компанії Amma Construction Machinery Co., Ltd. та Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd., обидві зареєстровані в китайській провінції Хенань, постачали обладнання й надавали промислову підтримку для перезапуску підприємства. У 2024 році в межах спільного з китайськими компаніями проєкту на майданчику спорудили бетонний завод і дробильний вузол, повідомляє "Реальна газета".
У звіті Східної групи з прав людини спільно з Інститутом стратегічних досліджень і безпеки виявлено щонайменше 17 китайських компаній, пов'язаних з окупованими територіями, – від попередніх переговорів до постачання обладнання для гірничодобувних та інфраструктурних проєктів.
Судячи з усього, гірничодобувна галузь є головним напрямом китайської комерційної активності. У 2023 році представники групи "Нєдра" – видобувної компанії з окупованої Донеччини – об'їздили виробників гірничого обладнання по всьому Китаю, а відтак, за наявними відомостями, отримали промислові машини від Henan Liming Heavy Industry Science & Technology.
Наступного року до інжинірингового гіганта WISDRI звернулися з пропозицією модернізувати металургійні заводи в окупованій Донеччині – Москва не припиняла залицяння до китайських фірм.
Наразі незрозуміло, який реальний вплив Китай здобуває, постачаючи обладнання для окупованих територій, і чи планує він вести там довготривалу діяльність. Частина аналітиків ставиться до цього скептично і вбачає тут роботу кремлівської дезінформаційної машини: Москва прагне використати продаж обладнання та короткострокові ділові зв'язки, щоб зміцнити легітимність, яку путіну надають зустрічі з китайським президентом Сі Цзіньпіном.
"Кожен український дрон на 50-70% складається з китайських комплектуючих – це означає, що Китай підтримує Україну? – запитує Костянтин Батозський, засновник Агентства розвитку Азову. – Китай відкрито продає обладнання росії, але продає й Україні. Він продає всім".
Батозський застерігає щодо інших довгострокових ризиків: Китай зацікавлений у перемозі росії в Україні, оскільки це послабить Захід. Стратегічні інтереси Пекіна в регіоні пов'язані з логістикою та торговельними маршрутами в межах ініціативи "Один пояс, один шлях", зазначив він.
"Єдине, що справді цікавить Пекін, – це порти та транспортні коридори, хоча азовські порти мілководні й не дуже придатні для них, – пояснив Батозський. – Але Китай ніколи офіційно не працюватиме на територіях, де небезпечно і де правовий статус залишається невизначеним".
Він також застерігає: поява китайських робітників у кадрах російського телебачення може бути "провокацією" кремля, і Україні та її союзникам варто бути обережними, щоб не потрапити в цю пастку. росія вдається до заяв про китайську участь, аби легітимізувати окупацію та зміцнити власні переговорні позиції, наголосив він.
"Вони також хочуть показати американцям, особливо під час нинішніх переговорів: "Дивіться, китайці вже йдуть. Вони входять у регіон. Ви могли б бути тут замість них. Ось у чому небезпека, – пояснив Батозський. – росіяни були б у захваті, якби ми почали публічно спростовувати все це, адже тоді розмова вийшла б на інший рівень – де ми вже мовчазно визнаємо їхній фактичний контроль над цими територіями".
Порівняно з Донеччиною китайська активність на окупованій Луганщині виглядає значно стриманішою. Окупаційна влада з 2024 року намагається залучити китайських інвесторів, однак поки що безрезультатно.
"Китайських інвесторів туди привозили, але жодного великого китайського проєкту, який би реально запрацював, ми поки що не бачимо", – зазначив український журналіст Андрій Діхтяренко, один зі співавторів розслідування "Реальної газети".
Схожа картина спостерігається на окупованих Херсонщині та Запоріжжі, де співпраця залишається переважно декларативною. Призначений росією "губернатор" окупованої Запорізької області заявив у грудні 2025 року, що співпрацює з ОАЕ, Китаєм, Білоруссю та Киргизстаном, а його колега з Херсонщини написав, що його регіон скористався економічним форумом у Криму для зміцнення партнерства з Китаєм.
Джерела на Херсонщині стверджують, що жодних переконливих доказів китайської ділової активності там немає.
Натомість достеменно відомо: по всьому окупованому півдню та сходу України розгорнуто близько 6 000 базових станцій мобільного зв'язку з використанням китайського обладнання, а телекомунікаційні мережі окупованого півдня працюють на серверах Huawei. Це сформувало замкнене цифрове середовище, інтегроване з китайськими технологіями стеження, зазначає Східна група з прав людини.
Є також свідчення "юанізації": близько 79 банківських відділень на окупованих територіях офіційно продають китайську валюту, повідомляє група. Юань став другою за поширеністю валютою, а підприємства вдаються до прихованих схем, зокрема застосунків Alipay та WeChat, щоб обійти вимоги міжнародного комплаєнсу.
Попри те що Китай офіційно не визнав незаконної анексії Криму, кремлівських маріонеткових "республік" на сході України та окупації частин Луганщини, Донеччини, Запоріжжя й Херсонщини, він поступово проникає в інформаційний і культурний простір цих територій.
Китайські блогери й журналісти отримали доступ до окупованих районів і створюють контент для китайської аудиторії, відтворюючи російські наративи. Зокрема, під час боїв за Маріуполь кореспондент Phoenix TV Лу Юйгуан висвітлював події разом із російськими силами, транслюючи їхню версію подій мільйонам глядачів.
росія також використовує китайських блогерів і виконавців у своїй пропаганді. Китайська співачка Ван Фан виконала пісню радянської доби "Катюшу" серед руїн маріупольського театру, де російські сили на початку повномасштабної війни вбили понад 600 мирних мешканців, які переховувалися в укритті.
На окупованих територіях також відкриваються центри китайської мови та приватні школи – зокрема мовний навчальний центр при університеті в окупованому Луганську з окремими приміщеннями та викладацьким складом. Це свідчить про наміри, що виходять за межі тимчасової ініціативи.
Керівник відділу Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння України Юрій Пойта зазначає: Київ має цілу низку каналів для комунікації з Пекіном – дипломатичні, ділові та розвідувальні зв'язки – і повинен використовувати їх для реагування.
"Китайська залученість зміцнює позиції росії на окупованих територіях, допомагає підтримувати економічну активність, сприяє промисловому розвитку, полегшує експлуатацію природних ресурсів і слугує розбудові інфраструктури, яку також можна використати у військових цілях", – пояснив він.
"Україна має представити докази такої діяльності й тиснути на Китай, щоб він скоротив або припинив свою участь", – переконує Юрій Пойта.
Джерело: CEPA
