Західні санкції лише обмежують ціну. Українські дрони б'ють безпосередньо по доходах Кремля
Західні обмеження проти російської нафти мають лише обмежений ефект. Натомість удари України по експортній інфраструктурі РФ завдають відчутної реальної шкоди.
Таку оцінку в інтерв'ю РБК-Україна дав голова департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко.
Читайте також: ЄС розробляє "жорсткий" пакет санкцій проти Росії, – глава МЗС Естонії
Головне:
Ефективність санкцій під питанням. Західні обмеження не змогли зупинити експорт російської нафти до Азії
Удари по НПЗ як реальна альтернатива. Прямі атаки України на нафтову інфраструктуру та експортні термінали РФ мають вимірюваний вплив на бюджет війни
Зростання цін та прибутків РФ. Порівняно з довоєнним періодом світові ціни на нафту зросли на 30%, а російська марка Urals подекуди торгується навіть з премією до Brent
Азійський вектор. Росія успішно переорієнтувала поставки на Індію та інші країни Азії, що мінімізувало ефект від європейського ембарго
Прогноз по ринку. Повернення цін до рівнів 60–70 доларів за барель наразі не очікується через "геополітичну премію".
"Якщо ми говоримо про санкції Заходу – у багатьох є значні сумніви щодо їхньої ефективності. Натомість українські удари по експортній інфраструктурі РФ завдають значної шкоди", – зазначив Олександр Мартиненко.
На думку аналітика, традиційні санкції не змогли зупинити постачання російської нафти до Азії, тому їхній вплив залишається обмеженим. Максимум, чого вдалося досягти Заходу, – змусити Росію продавати нафту з дисконтом до ринкових цін. Але й цей дисконт суттєво скоротився на тлі близькосхідного конфлікту.
Як Росія заробляє більше – і чому це небезпечно
Ситуація на нафтовому ринку склалася на користь Москви. Порівняно з довоєнним рівнем ціни на нафту зросли вже більш ніж на 30%. Але ще показовішою є динаміка дисконту.
"Якщо до конфлікту дисконт Urals до Brent сягав 30–35 доларів за барель, то зараз ця марка торгується навіть з премією – інколи до 10–20 доларів", – пояснює Мартиненко.
Додатковим чинником стало зростання попиту на російську нафту з боку азійських країн – передусім Індії, яка різко збільшила її імпорт через дефіцит постачання з Близького Сходу.
Для України цей контекст означає погіршення умов торгівлі. Країна є імпортером природного газу, нафти та нафтопродуктів, а отже – напряму потерпає від вищих світових цін.
Чому удари по НПЗ – це справжні санкції
На відміну від фінансових обмежень, прямі удари по нафтовій інфраструктурі Росії мають конкретний і вимірюваний ефект. Мартиненко вважає їх "мабуть, єдиними санкціями, що зараз ефективно працюють по російській нафті".
Атаки на нафтопереробні заводи та експортні термінали безпосередньо скорочують обсяги, які Росія може продати на зовнішніх ринках. Відповідно зменшуються надходження до бюджету, який фінансує війну.
Чи повернуться довоєнні ціни на нафту
Перспективи нормалізації нафтового ринку залишаються туманними. Ф'ючерсні котирування на грудень тримаються близько 80 доларів за барель. Ринки оптимістично дивляться на можливе врегулювання близькосхідного конфлікту, але не очікують повернення до рівнів 60–70 доларів, що були до його початку.
Причина – так звана геополітична премія. Інвестори вже закладають у ціну підвищений ризик повторної блокади Ормузької протоки – одного з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою.
Водночас Мартиненко не виключає і протилежного сценарію – суттєвішого падіння цін. Висока вартість нафти стимулює нарощування видобутку по всьому світу, зокрема на американських континентах. А тривалий період дорогої нафти може помітно знизити глобальний попит. І цей ефект ринки, на його думку, наразі недооцінюють.
Читайте також: "Туапсе, у вас пропущений!": все про потрійний удар України по ключовому НПЗ Росії
