Ми звикли говорити про вік людини однією цифрою — кількістю прожитих років. Але всередині організму ця цифра може виглядати зовсім інакше. Нове дослідження показало, що різні тканини можуть старіти з неоднаковою швидкістю, а ознаки такого старіння потенційно можна виявляти навіть за звичайним аналізом крові.
Дослідники під керівництвом Андре Рендеро з CeMM та Віденського інституту мережевої медицини навчили штучний інтелект визначати біологічний вік тканин за мікроскопічними зображеннями. Для цього вони використали понад 25 тисяч знімків 40 типів тканин, отриманих від 983 донорів віком від 20 до 70 років.
Так звані «тканинні годинники» змогли оцінювати, наскільки орган виглядає старшим або молодшим за календарний вік людини. У середньому похибка становила менш як п’ять років.
Органи старіють не синхронно
У деяких людей більшість тканин виглядала молодшою за паспортний вік. Інші, навпаки, мали ознаки прискореного старіння одразу в багатьох органах. Траплялися й випадки, коли швидше старів лише один орган — наприклад, серце, легені або шлунок.
Особливо несподіваними для вчених стали ознаки прискореного старіння легень, нирок і підшлункової залози вже у людей віком 20–40 років. Це відбувалося ще до появи типових вікових захворювань цих органів.
Відмінності у біологічному віці також відповідали певним хворобам. У людей із цукровим діабетом 2-го типу старшою виглядала підшлункова залоза, а при хронічних захворюваннях легень — легенева тканина.
Хвороба одного органа може впливати на весь організм
Найбільш показовим виявився зв’язок із нирковою недостатністю. У таких донорів прискорене старіння часто спостерігалося не в самих нирках, а в інших частинах тіла — зокрема в жировій тканині, селезінці, нервах ноги та деяких ендокринних тканинах.
Це може свідчити про те, що хронічне захворювання здатне запускати ланцюгові зміни далеко за межами ураженого органа. Водночас дослідники наголошують: їхня робота демонструє зв’язок, а не причинно-наслідковий механізм.
Чи зможе кров показати, який орган старіє швидше?
Саме тут дослідження може мати найбільше практичне значення. Оскільки отримувати зразки внутрішніх органів для регулярного контролю неможливо, вчені спробували перенести інформацію з тканинних «годинників» на аналіз активності генів у крові.
Моделі випробували на понад 1200 незалежних зразках. У пацієнтів після інсульту найбільший сигнал прискореного старіння припадав на мозок. При хворобі Альцгеймера чіткий відхилений показник також спостерігався саме для мозкової тканини. При хворобі Крона старші показники були пов’язані з кількома відділами травної системи.
Технологія вже технічно доступна для проведення тестів, але до використання в медицині ще далеко. Потрібні масштабні дослідження за участю живих людей, які покажуть, чи здатні такі аналізи передбачати хвороби до появи симптомів і чи допоможе раннє виявлення реально покращити лікування.
Якщо це вдасться довести, звичайний аналіз крові в майбутньому може розповідати не лише про загальний стан організму, а й про те, які саме його органи старіють швидше за інших. Це може відкрити новий підхід до ранньої діагностики та профілактики вікових захворювань. Повне дослідження було опубліковано в журналі Nature Medicine.
