Льодовик Туейтса в Західній Антарктиді, відомий як «льодовик Судного дня», опинився на критичному етапі своєї еволюції: його західний крижаний шельф, який десятиліттями утримував масив льоду від швидкого сповзання в океан, наближається до руйнування. За даними супутникових спостережень, ця льодова структура, ймовірно, відколеться вже найближчим часом, що може суттєво прискорити танення одного з найнебезпечніших льодовиків планети.
Свою моторошну назву льодовик Туейтса отримав не випадково. Якщо він повністю колапсує, рівень Світового океану може піднятися приблизно на 65 сантиметрів, що призведе до затоплення прибережних регіонів по всьому світу. І хоча повний розпад льодовика — процес, який може тривати століттями, саме стабільність його крижаного шельфу зараз є ключовим фактором, що визначає швидкість змін.
Крижаний шельф — це плавуча частина льоду, яка виступає своєрідною «підпорою» для льодовика, стримуючи його рух у бік океану. Коли ця опора слабшає або руйнується, внутрішні маси льоду починають рухатися значно швидше, прискорюючи загальне танення.
За словами Роберта Лартера, морського геофізика з Британської антарктичної служби, східна частина шельфу Туейтса перебуває на межі розпаду і, найімовірніше, може зникнути вже у 2026 році. Вона тріскається і відступає в зоні, де льодовик утримується підводним хребтом, однак цей природний «якір» уже не здатен стримувати руйнування.
Льодовик Туейтса — гігант навіть за антарктичними мірками. Його площа приблизно дорівнює штату Флорида, товщина місцями перевищує 2 кілометри, а ширина сягає 120 кілометрів. Це робить його одним із наймасштабніших льодових утворень у світі.
Однак цей крижаний гігант тане вже десятиліттями. Починаючи з 1980-х років, льодовик втратив сотні мільярдів тонн льоду. Основна причина — тепліші океанічні води, які проникають під шельф і підмивають його знизу, особливо в тих зонах, де лід лежить на ложі нижче рівня моря. За даними Британської антарктичної служби, від 1992 року льодовик відступив майже на 14 кілометрів.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що східний шельф уже демонструє ознаки прискореного руйнування: за останні місяці швидкість його відриву зросла приблизно вдвічі. Дослідники пов’язують це з потраплянням у прибережні райони теплішої та солонішої води з глибин Південного океану.
Хоча вчені наголошують, що ключову роль відіграє океанічна циркуляція, загальна картина пов’язана зі змінами клімату. Зміщення вітрових систем у Південній півкулі сприяє тому, що теплі води частіше досягають антарктичного узбережжя, прискорюючи руйнування льодових структур.
Моделювання майбутнього льодовика залишається складним завданням, але деякі прогнози вже викликають занепокоєння. За оцінками досліджень, до середини XXI століття Туейтс може втрачати до 200 мільярдів тонн льоду щороку.
Найбільша тривога полягає не лише в самому льодовику. Туейтс є своєрідною «опорою» для всього Західноантарктичного крижаного щита. Якщо він втратить стабільність, це може запустити ланцюгову реакцію, яка в кінцевому підсумку призведе до значно масштабнішого танення. Повний колапс цього крижаного масиву підняв би рівень океану більш ніж на 3 метри.
Саме тому вчені називають такі процеси «кліматичними точками неповернення» — моментами, після яких природна система вже не здатна повернутися до попереднього стану протягом тисячоліть.
Хоча повний розпад льодовика не відбудеться миттєво, нинішні процеси свідчать про поступове, але невідворотне ослаблення його структури. І саме руйнування крижаного шельфу може стати тим тригером, який прискорить зміни, що матимуть глобальні наслідки для всієї планети.
