Природний літій у питній воді може бути пов’язаний із підвищеною ймовірністю розвитку синдрому Вольфа — Паркінсона — Вайта (WPW) у дітей. Такого висновку дійшли дослідники Каліфорнійського університету в Сан-Франциско. Водночас їхня робота виявила лише статистичний зв’язок і не доводить, що саме літій спричиняє це порушення.
Синдром WPW характеризується наявністю додаткового електричного шляху в серці. Він формується ще до народження та може призводити до небезпечно прискореного серцебиття. Такі аномальні з’єднання часто виникають у людей без сімейної історії захворювання, що вказує на можливу роль чинників довкілля під час внутрішньоутробного розвитку.
Науковці зацікавилися літієм, оскільки його застосування в лікарських дозах під час вагітності раніше пов’язували з підвищеним ризиком вроджених вад серця. Щоб перевірити можливий зв’язок із природним літієм у воді, команда проаналізувала медичні дані та показники якості води для понад 2,3 мільйона дітей у Каліфорнії. Серед них 686 мали діагноз WPW.
У районах із найвищими 25% концентрацій літію шанси діагностувати синдром були на 71% більшими, ніж у місцевостях із нижчими показниками. Подібну закономірність виявили під час перевірки результатів на даних майже 2 мільйонів дітей у штаті Нью-Йорк. Там вищі шанси діагнозу спостерігалися в районах, де концентрація літію перевищувала 10 частин на мільярд.
У Каліфорнії підвищений вміст літію також корелював із серцебиттям, непритомністю та суправентрикулярною тахікардією. Додаткові електричні шляхи є однією з найпоширеніших причин останнього стану. Їх можна усунути за допомогою катетерної абляції — малоінвазивної процедури, під час якої лікарі знищують невелику ділянку тканини, що створює аномальне електричне з’єднання.
Однак дослідження має важливі обмеження. Вплив літію оцінювали за місцем проживання дітей, а не за фактичним споживанням води ними чи їхніми матерями під час вагітності. Також на результат могли вплинути інші генетичні або екологічні чинники.
Старший автор роботи Грегорі Маркус наголосив, що результати не мають викликати занепокоєння щодо безпеки питної води: синдром WPW залишався рідкісним серед учасників дослідження. Літій природно присутній у підземних водах, але його концентрація суттєво відрізняється залежно від місцевості.
Роботу опублікували онлайн у журналі The Journal of Clinical Investigation. Наступним кроком мають стати дослідження, які точніше вимірюватимуть вплив літію під час вагітності та допоможуть з’ясувати, чи справді він бере участь у формуванні додаткових електричних шляхів у серці.
