Вчені з Університету Дюка дійшли несподіваного висновку: мозок приматів збільшувався насамперед завдяки розвитку зору, а не через стрімке зростання здібностей до складного мислення.
Проблема в тому, що мозок майже ніколи не зберігається у викопних рештках. Дослідники використали інший підхід — за допомогою мікро-КТ вони створили тривимірні цифрові моделі порожнин усередині черепів сучасних і викопних приматів. Такі моделі дозволяють оцінити форму та розміри різних ділянок мозку.
Результати показали, що лобова частка, яку часто пов’язують із плануванням, логікою та самоконтролем, не збільшувалася окремо від усього мозку. Вона росла приблизно пропорційно загальному збільшенню мозку у всіх груп приматів — від лемурів до людини.
Натомість найбільші зміни відбувалися в ділянках, відповідальних за обробку зорової інформації. Саме потилична, тім’яна та скронева області розширювалися особливо швидко. Це збіглося зі збільшенням отвору, через який проходить зоровий нерв, що свідчить про більший потік візуальної інформації до мозку.
На думку авторів, еволюція приматів могла відбирати тварин із кращим зором — для пошуку їжі, орієнтації в просторі або складнішого соціального спілкування. Уже пізніше збільшення загального об’єму мозку «потягнуло» за собою і лобову частку.
Дослідження не заперечує важливість людського мислення, але змінює акцент: можливо, шлях до великого людського мозку почався не з геніальності, а з того, що наші далекі предки навчилися бачити світ значно краще.
