Мозок людини старіє не так плавно, як вважалося раніше. Нове масштабне дослідження показало, що приблизно після 50 років у ньому починаються різкі зміни, які можуть пояснювати зростання запалення та ризику нейродегенеративних хвороб.
Дослідники проаналізували майже 320 тисяч клітин гіпокампа — ділянки мозку, що відповідає за пам’ять, навчання та орієнтацію в просторі. Зразки були отримані від 40 здорових людей віком від 20 до 95 років.
Найцікавіше відкриття стосується мікроглії, імунних клітин мозку. Раніше вважалося, що вони формуються ще до народження і майже не змінюються протягом життя. Однак нові дані свідчать, що у віці приблизно 50–75 років значна частина цих клітин заміщується клітинами, схожими на моноцити з крові.
До 80 років саме ці «нові» клітини стають домінуючими в більшості досліджених мозків. Вони мають сильніший запальний профіль, що може допомогти пояснити, чому хронічне запалення мозку так часто супроводжує старіння та пов’язане з хворобою Альцгеймера.
Не менш несподіваними виявилися зміни в астроцитах — клітинах, які живлять нейрони та підтримують нормальну роботу мозку. Їхня кількість з віком зменшується, а ті, що залишаються, демонструють ознаки енергетичного виснаження.
Вчені також побачили, що старіння впливає навіть на тривимірну організацію ДНК всередині клітинних ядер: структура геному поступово втрачає чіткість, а системи, які підтримують її стабільність, працюють гірше.
Цікаво, що багато змін відбуваються не поступово, а мають чітку точку перелому близько 50 років. Саме тоді активність генів та епігенетичні маркери починають змінюватися значно швидше.
Хоча дослідження не доводить причинно-наслідкові зв’язки, воно показує: мозок у середньому віці проходить набагато глибшу клітинну перебудову, ніж вважалося раніше. У майбутньому це може допомогти створити нові підходи для збереження пам’яті та зниження ризику нейродегенеративних захворювань. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science.
