Відповідно до всебічного огляду досліджень, опублікованих на цю тему за останні 23 роки, настільні ігри, засновані на числах, як-от «Монополія», «Отелло» та «Жолобки та драбини», покращують математику у маленьких дітей. Вже відомо, що настільні ігри покращують навчання та розвиток, зокрема читання та грамотності.
Тепер це нове дослідження, опубліковане в журналі Early Years, показує, що для дітей віком від 3 до 9 років формат настільних ігор із числами допомагає покращити рахунок, додавання та здатність розпізнавати, чи число більше, чи нижчий за інший. Дослідники кажуть, що діти отримують користь від програм або втручань, коли вони грають у настільні ігри кілька разів на тиждень під наглядом учителя або іншого навченого дорослого.
«Настільні ігри покращують математичні здібності дітей молодшого віку», — каже провідний автор, доктор Хайме Балладарес з Папського католицького університету в Сантьяго, Чилі. «Використання настільних ігор можна вважати стратегією, яка потенційно впливає на основні та складні математичні навички. «Настільні ігри можна легко адаптувати, щоб включати цілі навчання, пов’язані з математичними навичками чи іншими сферами».
Ігри, у яких гравці по черзі пересувають фігури по дошці, відрізняються від ігор із застосуванням певних навичок або азартних ігор. Правила настільної гри є фіксованими, що обмежує дії гравця, а ходи на дошці зазвичай визначають загальну ігрову ситуацію. Проте в дошкільних закладах рідко використовують настільні ігри. Це дослідження мало на меті зібрати наявні докази їх впливу на дітей.
Дослідники вирішили дослідити масштаби впливу фізичних настільних ігор на сприяння навчанню маленьких дітей. Вони заснували свої висновки на огляді 19 досліджень, опублікованих з 2000 року, за участю дітей віком від 3 до 9 років. Усі дослідження, крім одного, були зосереджені на зв’язку між настільними іграми та математичними навичками. Усі діти, які брали участь у дослідженнях, отримували спеціальні настільні ігри, які проходили в середньому двічі на тиждень по 20 хвилин протягом півтора місяця. Серед дорослих, які проводили ці заняття, були вчителі, терапевти або батьки.
У деяких із 19 досліджень дітей об’єднували в настільну гру з числами або в настільну гру, яка не фокусувалася на навичках лічби. В інших, усі діти брали участь у настільних іграх з числами, але їм були призначені різні види (наприклад, доміно). Усіх дітей оцінювали на їх успішність з математики до та після втручання, яке було розроблено для заохочення таких навичок, як рахунок вголос.
Автори оцінювали успіх за чотирма категоріями, включаючи базові цифрові навички, такі як здатність називати числа, і базове розуміння чисел (наприклад, «дев’ять більше, ніж три»). Іншими категоріями були поглиблене розуміння чисел — де дитина може точно складати й віднімати — та інтерес до математики. У деяких випадках батьки відвідували тренінги, щоб навчитися арифметиці, яку потім могли використовувати в іграх.
Результати показали, що математичні навички дітей значно покращилися після занять у більш ніж половині (52%) проаналізованих завдань. Приблизно в третині (32%) випадків діти в групах втручання досягли кращих результатів, ніж ті, хто не брав участі у втручанні в настільні ігри.
Результати також показують, що з проаналізованих досліджень на сьогоднішній день настільні ігри на тему мови чи грамотності, хоча й реалізовані, не передбачали наукової оцінки (тобто порівняння контрольної групи з групами втручання або до та після втручання) для оцінки їх впливу на дітей.
Таким чином, розробка та впровадження настільних ігор разом із науковими процедурами для оцінки їхньої ефективності є «терміновими завданнями, які необхідно розробити в найближчі кілька років», стверджує доктор Балладарес, який раніше працював у UCL.
І це тепер наступний проект, який вони досліджують.
Доктор Балладарес робить висновок: «Майбутні дослідження повинні бути спрямовані на вивчення впливу, який ці ігри можуть мати на інші когнітивні та розвиваючі навички.
«Цікавий простір для розвитку втручання та оцінки настільних ігор має відкритися в найближчі кілька років, враховуючи складність ігор і необхідність розробляти більше і кращих ігор для освітніх цілей». Джерело
