Попри те, що Плутон вважається одним із найхолодніших і найвіддаленіших тіл Сонячної системи, він продовжує дивувати вчених. Новий аналіз даних, отриманих космічним апаратом New Horizons, дозволив уперше підтвердити існування масштабних зсувів на поверхні карликової планети. Це відкриття свідчить, що рельєф Плутона формувався набагато активніше, ніж вважалося раніше.
Дослідження не потребувало нових польотів до Плутона. Науковці повторно проаналізували знімки, зроблені під час історичного прольоту New Horizons у 2015 році. Навіть через понад десять років після місії ці матеріали продовжують приносити нові відкриття завдяки сучасним методам обробки даних.
Фахівці виявили шість потоків уламкового матеріалу у трьох кратерах, розташованих поблизу рівнини Sputnik Planitia. Саме ця величезна ділянка, вкрита азотним льодом, утворює знамениту світлу область у формі серця, яка стала символом Плутона.
Сліди зсувів простягаються вздовж внутрішніх схилів кратерів і закінчуються широкими відкладеннями уламків на їхньому дні. Деякі з цих «язиків» матеріалу мають довжину від 10 до 14,5 кілометра, а найбільший займає площу близько 130 квадратних кілометрів — це можна порівняти з територією невеликого міста.
На Землі подібні зсуви значною мірою стримуються силою тяжіння та тертям. На Плутоні умови зовсім інші. Через надзвичайно слабку гравітацію та переважання льоду уламки можуть рухатися значно далі й легше, ніж на нашій планеті.
На отриманих знімках видно нерівні відкладення, які, ймовірно, складаються з великих брил твердого льоду. У верхній частині схилів дослідники також помітили характерні увігнуті уступи — типові ознаки місця, звідки починається зсув. Сукупність цих особливостей практично не залишає сумнівів у природі виявлених структур.
Що саме стало причиною руху мас, поки що невідомо. В одному з кратерів поштовхом міг стати удар метеорита поблизу, який порушив стійкість схилу. В інших випадках свою роль могли відіграти сезонні зміни температури або переходи летких льодів із твердого стану в газоподібний, що поступово послаблювали поверхню.
Поки що немає доказів того, що такі процеси відбуваються на Плутоні й сьогодні. Проте відкриття демонструє, що карликова планета має складну геологічну історію, а її поверхня зазнавала масштабних змін у минулому.
Науковці сподіваються, що майбутні космічні місії або детальніші спостереження дозволять знайти нові сліди подібних процесів. Це допоможе краще зрозуміти, як еволюціонують крижані світи на околицях Сонячної системи та які сили формують їхній рельєф навіть за екстремально низьких температур.
