Зазвичай ми розглядаємо узбережжя як природну лінію оборони. Зарості морської трави та мангрові зарості часто хвалять за те, що вони поглинають вуглець з повітря. Але в піску розгортається інша історія.
Довгий час вважалося, що основними природними джерелами метану є болота, рисові поля та океанські глибини. Проте нові дослідження показали, що піщані пляжі також відіграють важливу роль у глобальному викиді цього потужного парникового газу. Виявилося, що під поверхнею пляжного піску розгортається активне життя мікроорганізмів, здатних виробляти метан у процесі своєї діяльності.
Метан має здатність утримувати тепло у десятки разів ефективніше, ніж вуглекислий газ, тому його неконтрольовані викиди стають серйозною загрозою для кліматичної стабільності. Вчені встановили, що бактерії, які живуть у безкисневих шарах піску, споживають органічні залишки, зокрема водорості та мікроскопічні рештки, і в результаті виділяють метан. Цей газ поступово проникає у воду, а потім вивільняється в атмосферу.
Нове відкриття змінює уявлення про вуглецевий цикл на узбережжях і свідчить, що вплив пляжних екосистем на клімат недооцінювався. Хоча внесок піщаних берегів у глобальні обсяги метану поки що менший порівняно з болотами, його масштаб може виявитися значнішим, ніж передбачалося. Це особливо актуально з огляду на те, що пляжі займають значну частину світового узбережжя та постійно піддаються впливу припливів і відпливів, що посилює процеси газоутворення.
Науковці підкреслюють, що необхідні подальші дослідження для оцінки реального внеску пляжів у кліматичні зміни. Це відкриття може допомогти краще зрозуміти приховані механізми викидів метану та сприятиме створенню точніших моделей прогнозування глобального потепління.
