Звичайна трава може вирішувати долю цілих піщаних дюн. Дослідження узбережжя Нідерландів показало: густі зарості затримують пісок і допомагають дюнам рости, тоді як ділянки з рідкою рослинністю поступово втрачають його. Найгірше те, що після певного рівня пошкодження дюна може вже не відновитися самостійно.
Чому одні дюни ростуть, а інші зникають?
Учені з Утрехтського університету та Королівського нідерландського інституту морських досліджень проаналізували аерофотознімки трьох молодих дюнних систем. На одній із ділянок зміни відстежували протягом десяти років, виявивши понад 10 000 рослинних плям.
Механізм виявився досить простим. Трава затримує пісок, який переносить вітер, а часткове засипання піском стимулює її ріст. Що густіша рослинність, то більше піску вона здатна втримати. Згодом великі дюни накопичують дедалі більше піску, розростаються та зливаються між собою. Менші утворення при цьому можуть скорочуватися або зовсім зникати.
Небезпечна межа: коли дюна вже не відновиться
Найважливіше відкриття стосується щільності рослинності. Дослідники помітили, що ділянки з достатньою кількістю трави переважно накопичували пісок, а місця з рідкими заростями — втрачали його.
Це створює замкнене коло: менше трави — менше затриманого піску, а отже, ще гірші умови для збереження дюни. Витоптування рослин або невелика западина, утворена вітром, потенційно можуть запустити такий процес.
За висновками авторів, після перетину критичного порога рослинного покриву пошкоджена ділянка може не відновитися самостійно. Водночас густіші зарості поруч здатні затримувати пісок, який залишають ділянки, що руйнуються.
Чим це загрожує узбережжям?
Прибережні дюни допомагають захищати берег, тому розуміння механізмів їхнього росту важливе для збереження узбережжя. Однак досліджені ділянки розташовані на широких нідерландських пляжах із відносно невеликою ерозією та порушеннями. На інших узбережжях результати можуть відрізнятися залежно від рослинності, вітру й людської діяльності.
Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Його головний висновок: щоб зберегти дюни, недостатньо просто чекати, поки природа все виправить. Іноді вирішальне значення має те, чи залишилося на піску достатньо трави.
