Ми звикли думати про каву як про спосіб прокинутися. Але її дія може починатися зовсім не з мозку. Нове дослідження показало, що кава здатна помітно змінювати мікробіом кишківника — і через цей зв’язок потенційно впливати на настрій, стрес, увагу та навіть пам’ять.
Дослідники з APC Microbiome Ireland при Університетському коледжі Корка вирішили детальніше розібратися, що відбувається з організмом людей, які регулярно п’ють каву.
У дослідженні взяли участь 62 людини: 31 регулярно пила каву, а ще 31 учасник зазвичай її не вживав. Любителі кави споживали приблизно 3–5 чашок на день. Учені аналізували їхній раціон, оцінювали психологічний стан, а також досліджували зразки калу й сечі.
Особливо цікавив науковців так званий зв’язок «кишківник — мозок». Це двостороння система комунікації, у якій беруть участь нерви, гормони, імунні сигнали та речовини, які виробляють кишкові мікроорганізми.
А що сталося, коли люди перестали пити каву?
Це, мабуть, найцікавіша частина експерименту. Учасників, які регулярно пили каву, попросили повністю відмовитися від неї на два тижні. Протягом цього часу дослідники кілька разів оцінювали їхній психологічний стан та аналізували біологічні зразки.
Після відмови від кави в організмі помітно змінився профіль метаболітів — невеликих молекул, які утворюються під час обміну речовин, зокрема за участю кишкових бактерій.
Потім каву повернули до раціону. Причому учасники не знали, що саме отримують: звичайну чи безкофеїнову. Половині давали каву з кофеїном, іншій половині — декофеїнізовану. І тут виявився несподіваний момент: певні зміни спостерігалися незалежно від наявності кофеїну.
Після повернення кави учасники обох груп повідомляли про нижчий рівень сприйманого стресу, а також мали нижчі показники депресивності та імпульсивності.
Кава змінювала і кишкові бактерії
Дослідники також помітили відмінності у складі мікробіому. У людей, які регулярно пили каву, було більше деяких мікроорганізмів, зокрема представників Eggertella та Cryptobacterium curtum. Учені припускають, що вони можуть бути пов’язані з процесами, які впливають на кислотність і метаболізм жовчних кислот у кишківнику.
Також у кавоманів було більше бактерій групи Firmicutes. Раніше деякі представники цієї групи вже пов’язували з позитивними емоційними станами, хоча такі асоціації не означають, що саме кава безпосередньо викликає зміни настрою.
Але кава без кофеїну здивувала ще більше
Один із найцікавіших результатів стосувався пам’яті та навчання. Покращення показників навчання і пам’яті спостерігали саме серед учасників, які отримували безкофеїнову каву. Це важливо, адже показує: потенційний вплив кави на мозок може бути пов’язаний не лише з кофеїном.
У каві містяться тисячі різних хімічних сполук. Серед них є поліфеноли — рослинні речовини, які можуть взаємодіяти з кишковими мікроорганізмами та змінювати процеси обміну речовин.
Звичайна кава з кофеїном, своєю чергою, була пов’язана зі зменшенням тривожності та кращими показниками пильності й уваги. Тобто різні компоненти кави можуть впливати на організм по-різному.
Це не означає, що кава автоматично покращує здоров’я
Є важливе «але». У дослідженні було лише 62 учасники, тому його результати не можна сприймати як остаточний доказ того, що кава безпосередньо покращує пам’ять, знижує стрес або «оздоровлює» кишківник.
Науковці побачили зв’язки між вживанням кави, змінами мікробіому та певними психологічними показниками. Але це ще не доводить причинно-наслідкового зв’язку. До того ж дослідження було проведене за участю відносно невеликої групи людей, тому потрібні масштабніші та довготриваліші роботи.
Втім, результати додають цікавий шматок до головоломки. Можливо, ефект кави починається значно нижче за голову — у кишківнику, де мільярди мікроорганізмів щодня виробляють речовини, здатні впливати на роботу всього організму. І тоді звична чашка ранкової кави виявляється набагато складнішою біологічною історією, ніж просто «кофеїн допомагає прокинутися».
