Старший науковий співробітник Норберт Шоргофер з Інституту планетології провів нове дослідження водяного льоду на Місяці. Результати опубліковані у журналі Science Advances.
Виявилося, що більшість постійно затінених областей Місяця (permanently shadowed regions, PSR), які тривалий час вважалися стародавніми резервуарами водяного льоду, набагато молодші, ніж передбачалося раніше.
«Це переглядає не лише наше розуміння геології Місяця, а й те, де і скільки льоду ми можемо знайти», – пояснив автор дослідження. Результати дослідження мають далекосяжні наслідки, особливо для майбутніх місій, спрямованих на використання місячного льоду як потенційний ресурс життєзабезпечення та виробництва палива.
Одним із елементів нової роботи, що інтригують, є його відповідність важливому дослідженню, опублікованому минулого року групою французьких учених. Більш рання робота забезпечила повне розуміння того, як відстань між Землею та Місяцем змінювалася з часом. Шоргхофер зазначив, що, дізнавшись про це попереднє дослідження, він відразу ж усвідомив його далекосяжний вплив на пошуки місячного льоду і почав свою роботу.
Є поширена думка, що стародавній Місяць бомбардували комети, що несли воду. Також на ній була вулканічна активність, що призвело до утворення льоду 4,5 млрд років тому. Однак нове дослідження показало, що PSR почали формуватися лише близько 3,4 млрд років тому. «Вода, яку ми знаходимо сьогодні у полярних регіонах, не може бути з перших днів існування Місяця. Наші дані показують, що середній вік PSR становить не більше ніж 1,8 млрд років. На Місяці немає стародавніх резервуарів водяної криги», — пояснює вчений.
Водяна крига на Місяці вже давно вважається найважливішим елементом підтримки життя людини під час тривалого перебування на Місяці і навіть джерелом палива для космічних кораблів. Вважалося, що PSR, регіони, які завжди закриті від сонячного світла, протягом мільярдів років утримували лід. Ці чорні кишені були основним об’єктом уваги різних дослідницьких місій. Джерело
