Відходи від глибоководного видобутку можуть позбавити океан його “їжі”
Дослідники з’ясували, що хмари відходів від глибоководного видобутку можуть розбавляти запаси їжі в так званій “зоні сутінків” океану — області, де крихітний планктон підтримує цілі морські екосистеми.
Осад, який потрапляє у воду, діє як “фастфуд” для цих створінь — він майже не має поживної цінності й руйнує харчовий ланцюг глибин. Науковці попереджають: якщо почати масштабний видобуток без належних обмежень, наслідки можуть торкнутися навіть промислового рибальства та глобальної продовольчої системи.
Відходи від видобутку загрожують “зоні сутінків” океану
У новому дослідженні, проведеному вченими з Гавайського університету в Маноа (UH Mānoa) і опублікованому 6 листопада в журналі Nature Communications, вперше доведено, що відходи глибоководного видобутку в зоні Кларіон–Кліппертон (CCZ) у Тихому океані можуть порушити морські екосистеми середньої товщі води — так званої “зони сутінків”.
Цей важливий шар, який простягається від 200 до 1500 метрів під поверхнею, є домівкою для безлічі зоопланктону — крихітних тварин, що становлять основу океанічного харчового ланцюга. Дослідження показало, що 53% зоопланктону та 60% мікронектону (дрібних плаваючих організмів, які ними живляться) можуть зазнати впливу від видобуткових відходів, що потенційно змінить постачання їжі для більших хижаків.
“Коли відходи від гірничих робіт потрапляють у океан, вода стає каламутною, як у річці Міссісіпі після паводку. Ці частинки розбавляють поживні природні часточки, якими зазвичай живиться зоопланктон”, — пояснив Майкл Дауд, провідний автор дослідження та аспірант Школи океанографії та наук про Землю UH Mānoa.
“Мікронектон — це дрібні креветки, риби та інші тварини, які живляться зоопланктоном. Деякі з них щодня мігрують між глибинами і поверхнею, і їх поїдають більші риби, морські птахи та ссавці. Потрапляння зоопланктону в ‘сміттєвий’ осад може зруйнувати весь харчовий ланцюг.”
Харчова катастрофа від глибоководного видобутку
Стаття під назвою “Deep-sea mining discharge can disrupt midwater food webs” аналізує дані випробувань, проведених у 2022 році в зоні CCZ. Там досліджували викиди від тестового видобутку поліметалевих конкрецій, що містять цінні метали — кобальт, нікель і мідь.
Зразки води показали: частинки відходів містять значно менше амінокислот — головного джерела поживних речовин — ніж природна органічна речовина, яка зазвичай живить організми цієї зони.
“Йдеться не лише про дно океану, — зазначає співавторка, професорка Еріка Гьоетце. — Ми фактично зменшуємо кількість їжі для цілих спільнот у глибинах моря. Багато тварин у зоні викиду залежать від природних частинок, які ці відходи витісняють.”
Дослідження з’явилося на тлі зростання інтересу до глибоководного видобутку мінералів, потрібних для акумуляторів електромобілів і відновлюваної енергетики. Наразі близько 1,5 млн км² зони CCZ вже передано в оренду для потенційних видобувних операцій.
Руйнування системи, пристосованої до нестачі
Під час видобутку з морського дна піднімають не лише конкреції, а й воду з осадом, яку потім повертають у океан. Часто це відбувається саме в “зоні сутінків”. Досі вплив таких викидів на середньоводні спільноти залишався майже невідомим — і це велика прогалина в регулюванні галузі.
“Зона сутінків” населена дивовижною різноманітністю життя: від крихітних крилів і риб до медуз, кальмарів та сифонофор. Щоночі вони піднімаються ближче до поверхні, а вдень опускаються глибше, допомагаючи транспортувати вуглець у глибини океану — процес, життєво важливий для клімату планети.
“Наші результати показують, що видобуткові викиди не просто роблять воду мутною — вони змінюють якість їжі для тварин, які не можуть утекти від неї, — пояснив співавтор, професор і глибоководний еколог Джеффрі Дразен. — Це як додавати ‘порожні калорії’ до системи, що століттями працювала на чітко збалансованому раціоні.”
Тривога перед початком промислового видобутку
Результати дослідження викликають занепокоєння: якщо розпочати масштабний видобуток без екологічних гарантій, наслідки можуть бути довготривалими й системними. Наприклад, у зоні CCZ працюють великі промислові риболовецькі компанії, що означає — відходи видобутку можуть вплинути на рибу, яку ми споживаємо в усьому світі.
“Поки що комерційний глибоководний видобуток не розпочато — тож зараз у нас є шанс прийняти обґрунтовані рішення”, — наголосив співавтор, професор Браян Попп. — “Якщо ми не зрозуміємо, що поставлено на карту, ми можемо знищити екосистеми, які лише починаємо досліджувати.”
Науковці сподіваються, що їхні висновки допоможуть у розробці міжнародних правил, які нині формує Міжнародне управління з морського дна, а також Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).
Захистимо океан, поки не пізно
“Перш ніж починати промисловий видобуток, потрібно ретельно визначити глибину, на якій викидаються відходи, — додає Дразен. — Доля цих шлейфів і їхній вплив на морські екосистеми залежать від глибини, і неправильне розташування може зашкодити життю від поверхні до самого дна.”
До авторів дослідження також увійшли аспіранти Вікторія Ассад і Алексус Казарес-Нюссер, а також професорка океанографії Анджелік Уайт.
