При плануванні відновлення громадам необхідно враховувати не лише кількість безпосередньо зруйнованих обʼєктів, а і стан будівель, що знаходяться в радіусі 1 км від них – навіть попри те, що візуально вони здаються цілими.
На цьому наголошує голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна.
За її словами, разом з безпековими, екологічними, демографічними і економічними чинниками, цей фактор не менш важливий при створенні Програм комплексного відновлення, над якими вже працює більше ніж третина українських громад.
За її словами, будь-яка громада має планувати процеси відновлення на основі реальних даних, а не приблизних оцінок. Важливо враховувати безпекові, екологічні, демографічні, економічні нюанси. Окрему увагу слід приділити неочевидним пошкодженням: навіть ті будівлі, які візуально виглядають уцілілими, можуть мати мікротріщини у тримальних конструкціях. Такі пошкодження часто непомітні без спеціальної діагностики, але вони становлять серйозну загрозу.
"Цей аспект підтверджують і фахівці, зокрема, науково-технічного центру Академії будівництва України. Вони зауважують – будь-який вибух у радіусі до одного 1 км може викликати мікротріщини в будівлях. А це загроза не лише для фасадів, а й для тримальних конструкцій. Старі хрущовки, панельні будинки, історичні споруди – все це потребує точного обстеження, сканування та цифрового дублювання", – підкреслила Олена Шуляк.
Монолітно-каркасні будівлі, на відміну від панельних, краще витримують вибухи, сейсмічне навантаження і мають менший ризик прогресивних руйнувань. Саме тому, переконані фахівці, важливо враховувати типи конструкцій під час планування комплексної відбудови.
"Фіксація кожної тріщини – це не просто технічне завдання, це підґрунтя для майбутніх репарацій. Якщо ми не матимемо цифрового двійника будівлі, може складно відновити її точно і довести факт руйнувань у міжнародних судах", – підкреслила Олена Шуляк, посилаючись на висновки науково-технічного центру Академії будівництва України.
Зокрема, фахівці пропонують:
- проводити 3D-сканування будівель і створювати цифрові двійники;
- обов’язково перевіряти не лише зруйноване, а й навколишні споруди;
- надавати перевагу монолітно-каркасним конструкціям;
- запроваджувати діагностику як норму у процесі планування та відбудови;
- на основі досліджених даних та зібраної інформації, формувати програми комплексного відновлення громад, враховуючи всі виклики, а не лише те, що лежить на поверхні.
"Саме тому програми комплексного відновлення України, над якими зараз працюють українські громади, мають спиратись на якісну діагностику, цифрову фіксацію втрат і прогноз стійкості. Бо якщо ми будуємо майбутнє – воно має бути не просто новим, а й довготривалим. Тільки так відновлення стане не просто латанням руїн, а розумним і стратегічним планом", – резюмувала Олена Шуляк.
Програма комплексного відновлення (ПКВ)
Близько 20 територіальних громад в Україні вже створили Програми комплексного відновлення (ПКВ) і чекають на їх узгодження з ОВА, а майже 200 громад вже у процесі створення. Зокрема, Миргород вже презентував Програму комплексного відновлення (ПКВ).
Презентація програми відбулася під час конференції "Сталий Миргород", яку організували Миргородська міська рада, комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування та міжнародна організація ООН-Хабітат.
