У Києві оголосили переможців шостого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу "Кримський інжир / Qırım inciri".
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Церемонія нагородження відбулася 21 серпня,
У секції “Проза про Крим українською мовою” перемогу здобув Віктор Шепелєв з "Легендою про Дюшу". Нагороду вручив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
У номінації “Проза кримськотатарською мовою” нагороду з рук віцепрем’єрки з питань гуманітарної політики -міністерки культури Тетяни Бережної отримав Qoqlam за твір "Alma qoquğanda".
Найкращою поезією про Крим українською мовою визнали добірку поезії Софії Присяжнюк. Нагороду вручив актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.
За найкращу поезію кримськотатарською мовою нагороду з рук поетки Катерини Калитко отримав Seyran Albkermenli за "Тильсиз халкъ…".
У номінації “Дитяча література про Крим” перемогу здобула Taz oğlan з твором "шиирлер топламы". Нагороду вручила письменниця Мар’яна Савка.
Найкращою есеїстикою про Крим визнали твір Анастасії Бабаш "Окупована близькість". Нагороду вручила народна депутатка Таміла Ташева.
Найкращим перекладом із кримськотатарської на українську визнали переклад творів Умера Іпчі Русланом Матушевським. Нагороду вручила перекладачка Мамурє Чобан.
За переклад з української на кримськотатарську частини твору Артура Дроня "Гемінґвей нічого не знає" перемогу здобула Elzara Beşüyli. Нагороду вручила Анастасія Безверха.
Окремо відзначили лавреатів спеціальної номінації "Слова свободи" – Server Rustem oğlu Bağçasaraylı та Appaz Kurtamet. Нею щороку відзначають твори кримських політв’язнів або їхніх рідних. Нагороди вручила правозахисниця й лавреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.
Рустем Джеліль отримав спеціальну нагороду "За внесок у розвиток кримськотатарської літератури", яку вручив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Нагородження є частиною однойменного фестивалю, який об’єднує українських і кримськотатарських авторів, перекладачів, митців та читачів. Захід присвятили не лише літературі, а й пам’яті про Крим та його людей, які продовжують існувати попри російську окупацію та війну.
Читайте також: Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства – Чубаров
За словами засновника проєкту Аліма Алієва, церемонія нагородження “Кримського інжиру” – це подія, що збирає ключових постатей, які вибудовують українсько-кримськотатарський діалог і не дозволяють темі Криму маргіналізуватись. “Але Кримський інжир буде повноцінним літературним проєктом тоді, коли зможе повернутись до вільного дому", — зауважив Алієв.
“З часу заснування “Кримського інжиру / Qırım inciri” ми бачимо великий поступ у тому, що ставили собі за цілі, засновуючи цей проєкт. Ми бачимо посилення теми Криму та зміну оптики на Крим в українській літературі. Ми бачимо нові твори кримськотатарською мовою, які б не з’явилися без конкурсу. Ми бачимо взаємні переклади як класики, так і сучасної літератури, зокрема воєнної. За ці роки сформувалася ціла спільнота навколо “Інжиру” — це й ті, хто давно в кримській темі, і ті, хто завдяки конкурсу почали вивчати кримськотатарську мову, знайомитися з Кримом через українську літературу", — зазначила співзасновниця проєкту Анастасія Левкова.
Інжирну промову цього разу виголосив Мирослав Маринович -член-засновник Української Гельсінської групи, філософ і радник ректора Українського католицького університету. Ведучими церемонії були Муслім Умеров та Катерина Некреча.
Окремим моментом вечора став виступ Джамали зі спеціальною програмою Qırım in jazz через оголошений 21 серпня в Києві День жалоби за загиблими внаслідок масованої російської атаки на столицю в ніч проти 20 серпня до програми увійшли лише мінорні, зокрема традиційні жалобні кримськотатарські пісні.
"Кримський інжир / Qırım inciri" – українсько-кримськотатарський літературний проєкт, заснований у 2018 році, що поєднує конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів, однойменний фестиваль та серію антологій за творами фіналістів.
"Одним з надважливих завдань, які ми закладали з самого початку у природу Кримського інжиру, окрім розвитку сучасної кримськотатарської літератури, – оприявнення голосу Криму в інтелектуальному просторі України та посилення нервового звʼязку з нашими людьми на півострові", — зауважив Алієв.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п'ятого конкурсу "Кримський інжир / Qırım inciri", що відбувся 2024 року.
