Діджитал Російсько-українська війна "Дружній вогонь": чому Сили оборони часто збивають власні дрони і як зменшити втрати
Проблему викликає велика кількість незареєстрованих комплексів РЕБ та недостатня комунікація між підрозділами. Її може усунути облік всіх засобів, навчання військових та нове програмне забезпечення, вважають експерти.
Related video
Українські військові неодноразово говорили про проблему координації у роботі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та дронами, що часто призводить до втрати останніх через "дружній вогонь". Розробники комплексів РЕБ розповіли Фокусу, як її можна вирішити і коли це вдасться зробити.
CEO української компанії KVERTUS Ярослав Філімонов каже, що проблема однозначно існує як в українській, так і у російській армії, але невідомо, наскільки вона гостра для ЗС РФ, яка переважає кількістю. Тобто розробники і військові не знають, який відсоток ворожих БПЛА долітають або не долітають до своїх цілей.
"Ця проблема виникає, по-перше, бо кульгає внутрішня комунікація між підрозділами. На це є причина. Зараз в Україні вже, мабуть, під 30 виробників засобів РЕБ – таких собі гаражних майстрів типу кооперативів "Сонечко". Працюють вони по-різному: хто ФОП, хто за готівку та без документів. Ніхто з них не підписує державні контракти, не продає свої вироби офіційно", — поділився він.
За словами Філімонова, щоб поставити засіб РЕБ став на облік, внести у номенклатуру підрозділу, у якому він працює, і фіксувати роботу, його потрібно купити офіційно. На ділі ж приблизно 40% всіх комплексів придбані неофіційно та незареєстровані військовими. Військові фахівці з РЕБ мають попереджати дружні позиції про придушення дронів у певній зоні, але просто не знають, що у кого стоїть у окопах, на спині або на техніці, і їм важко вибудувати комунікацію.
"Саме через, скажімо так, несанкціонований РЕБ на лінії бойового зіткнення відбувається переважна більшість випадків "дружнього вогню" і знищення своїх власних дронів. Ми багато історій чули від військових, як вони шукали ці джерела, звідки надходили сигнали РЕБ. По-людськи, військових можна зрозуміти. Уявімо, що ми з вами сидимо в окопі, у нас там залишились набої до автомата і засіб РЕБ, і більш нічого нема, звідусіль постріли, вибухи. Ми чуємо дрон, але не можемо визначити, звідки він летить, нам страшно, що він нас вб'є, тому ми вмикаємо РЕБ. Це абсолютно нормальна людська реакція", — переконаний Ярослав Філімонов.
На його думку, корінь проблеми не у тих, хто безконтрольно вмикає "глушилки", а у відсутності ефективного обліку засобів РЕБ. Якщо всі знатимуть, що в умовній посадці четверо людей з таким пристроєм, то при запуску дружнього дрона їх би обов'язково попередили по рації або іншим шляхом.
Якщо говорити про тактику використання зв'язки дронів та засобів антидронової боротьби, то в нормальних умовах це має бути такий самий ешелонований захист, як, наприклад у ППО. Тобто одні комплекси стоять на передовій, трошки глибше – інші засоби, сильніші, далі у тилу – ще потужніші. І кожен із цих ешелонів виконує свої завдання.
За інформацією KVERTUS, так система РЕБ працює у десантно-штурмових військах: там військові знають, мабуть, про 90% засобів, які у них працюють, відповідно побудували ешелоновану оборону, координують роботу цих засобів і створюють коридори, щоб пролетіли українські дрони, таким чином зменшили відсоток "дружнього вогню".
"Потрібно вести облік всіх засобів РЕБ, які є на фронті. Я бачу це таким чином, що має бути поставлене завдання зареєструвати всі системи РЕБ, які використовуються у всіх підрозділах. Потім ці засоби мають стояти на обліку, бути занесеними у номенклатури, офіційно закріплені за конкретними особами, і тоді можна буде злагоджено керувати радіоелектронною боротьбою. Упевнений, що для цього не потрібно створювати ніяких додаткових структур або комітетів, плодити бюрократію — в цьому немає сенсу. Потрібно просто організувати це всередині війська, каскадувати питання зверху до самого низу, умовно, від бригади до батальйону, звідти – до роти, потім по відділеннях. А потім знизу передати інформацію, що у кого є в наявності, нагору до начальника РЕБ бригади. Переконаний, тільки таким чином питання можуть вирішити люди на місцях", — поділився Ярослав Філімонов.
Головний розробник лінійки засобів РЕБ "Кульбаба" Роман Рубан розповів, що особисто навчає військових користуватися приладами радіоелектронної боротьби найбільш ефективно і налагодити координацію з підрозділами БПЛА. Проблема існує на всій лінії фронту, але її вже вирішують за допомогою певних заходів.
"Навчання зараз відбувається вже більш-менш централізовано, бо я все більше отримую інформації від військових, що вони проходили певні курси, фахівці приїжджають і їх навчають. Тобто зараз розвиток і РЕР, і РЕБ на кращому рівні, ніж був рік тому. Тут я можу сказати, що ця ситуація покращилась. При цьому не бачу, щоб вона у чомусь погіршилася", — зазначив фахівець.
На його думку, централізованої координації не вистачає тому, що сфера сама по собі ще дуже молода і неорганізована. Лише нещодавно в Україні створили Сили безпілотних систем і спеціалізовані підрозділи, яких раніше взагалі не існувало у її армії, та й ніде у світі. Цілком закономірно, що у такій ситуації і злагодженість буде не така висока, як в інших підрозділах і родах військ, але це швидко змінюється у кращий бік.
"Пам’ятаєте, скільки часу ми вели дії та протидії на частотах 868-915 МГц? Достатньо довго. А потім відбувся такий момент, коли джина випустили з пляшки: з'явилася 950-та чистота і більшість засобів РЕБ припинили працювати. Це ж не тому, що їм так захотілося або нам, а тому, що фронт на певних ділянках починає наповнюватися засобами РЕБ, і ефективність БПЛА падає в рази. Вдруге зміна частот відбулася вже значно швидше, ніж перший етап зсуву, а це означає, що злагодженість і постачання засобів радіоелектронної боротьби на фронт для ЗСУ пришвидшилися і збільшилися обсяги, це примушує ворога шукати інші шляхи. За цими показниками я можу сказати, що ситуація набагато покращується, а баланс зміщується у бік захисту. Якби цього не було і бойові задачі виконувалися б, то не було б і потреби шукати інші частоти. Отже, бойові задачі почали виконуватися гірше з більшим відсотком програшу", — зробив висновок Роман Рубан.
Анатолій Храпчинський, заступник директора компанії Piranha Tech, каже, що у них вже є нова корисна розробка — програмне забезпечення, яке модулює повністю лінію оборони і на рівні командира дивізії пропонує рішення щодо комунікації між підрозділами. Зараз існує багато різних засобів, що допомагають виявляти і знешкоджувати БПЛА різними способами, тому дуже важливо налагодити зв'язок між пілотами та засобами РЕБ.
"Завдяки комунікації можна вибудувати правильну систему, коли ми дозволяємо нашим дронам пролетіти, опускаючи певні частоти, при цьому захищаючи наші позиції засобами РЕБ від ворожих дронів. Є засоби, які ми можемо поєднати у єдину систему, і вони будуть утворювати лінію оборону, керуючись як віддалено, так і безпосередньо на полі бою. Для цього достатньо мати Starlink", — повідомив він.
Як каже Анатолій Храпчинський, наступним кроком має бути створення системи, яка дозволять на рівні штучного інтелекту налагодити взаємодію між засобами виявлення, придушення і ураження БПЛА. Комплексний підхід у виконанні бойових задач приносить набагато кращий результат, бо не існує унікальної зброї, яка б завоювала перемогу.